Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 9

Orndort описав ендоскопічну картину піосальпінгіту, трубної вагітності, кіст яєчників. Огляд черевної порожнини проводився з рентгенологічним дослідженням на фоні пневмоперитонеуму. Велике значеннядлярозвитку лапароскопії малироботиН. Каlk тайогоучнів (1928, 1929 рр.). Вони описали показання і протипоказання до огляду внутрішніхорганів, можливі ускладнення та їх профілактику. Н. Каlk по праву вважається основоположником лапароскопії як клінічного методу обстеження. У подальшому лапароскопію використовували не лише з метою діагностики, а й як метод, який дозволяє проводити деякі маніпуляції в черевній порожнині: каутеризацію зрощень; пункцію кіст із наступним їх цитологічним дослідженням.

Починаючи з 40-х років ХХ ст., лапароскопія органів черевної порожнини все більше входить у практику як хірургів, так і гінекологів. Для гінекологів велике значення мавспосіб обстеження органів малого таза шляхом кульдоскопії, який запропонував A. Decher.

Ендохірургічна технологія може впроваджуватись у загальних хірургічних та гінекологічних відділах, однак вона вимагає іншої кваліфікації інавиків оперуючих хірургів, ніж загальноприйняті (інша візуально-рухова координація, відсутність тактильної чутливості, робота із дзеркальним зображенням, робота з кількома приладами тощо). Необхідність досконалого знання фізико-технічних властивостей приладів та інструментів, ліквідації несправностей під час роботине дозволяєзалучати доендоскопічних втручаньширокеколо працюючих. Разом зтим, із збільшенням кількості оперативних втручань лікарі-лапароскопісти не мають фізичної можливості брати участь у інших традиційних операціях. Тому останнім часом із загальнохірургічних та гінекологічних відділень виділяються окремі операційні чи навіть відділення з окремим колом спеціалістів, які пройшли відповідне навчання. Проте відділ не може бути амбулаторним або відірваним від загального стаціонару, тому що нерідко доводиться вдаватися до застосування чергових служб інтенсивної терапії, лабораторії, рентгенологічної та ультразвукової діагностики. Якщо ендохірургічна служба виділена в окремий підрозділ, то в операційній необхідно мати набір для невідкладного виконання лапаротомної операції, оскільки ургентні ситуації можуть виникнути несподівано. Оперуючий хірург, перш ніж оволодіти прийомами лапароскопічних оперативних втручань, повинен досконало освоїти техніку лапаротомних операцій, позаяк йому іноді доводиться переходити з лапароскопічної на лапаротомну операцію. Щоб уникнути непередбачених ситуацій, необхідно мати кілька видів ендоінструментів з однаковою функцією, поєднуючи одно-та багаторазові інструменти (І.Я. Дзюбановський та співавт., 1998).

Поширеннялапароскопічнихметодик оперативних втручаньвикликає деякі етичніпроблеми: виникає перерозподіл потоків пацієнтів, що потребують оперативного лікування. Це може вплинути на кількість необхідних лікарняних ліжок у інших лікувальних закладах, що веде за собою зменшення кількості лікарських посад. Це є чи не одним з головних чинників появи опонентів у ентузіастів лапароскопічної хірургії.

У 1965 і 1972 рр. вийшли монографії І.М. Грязнової, у яких відображений досвід автора з використання ендоскопії в гінекології. У них висвітлені методика ендоскопії органів черевної порожнини, показання і протипоказання щодо її проведення, описані деякі ускладнення. В останні роки відзначається значний прогрес ендоскопії. Це пов’язано зі створенням скловолоконної оптики й удосконаленням апаратури, що дозволяє підвищити якість діагностики, а також проводити деякі маніпуляції на органах черевної порожнини. У наш час, після спроб фотографування і кінозйомки, розширилося використання ендоскопії у гінекології. Більшість авторів вважає утрудненою діагностику пухлин яєчників. Багато вчених віддає перевагу біопсії органів при обстеженні. Лапароскопія в діагностиці має значення не лише для жінок, але і для дівчат, обстежувати яких традиційними методами складно. М. Zoltowski і співавт. провели лапароскопію в 12 дівчат з приводу новоутворень придатків матки. Результати пункції новоутворень і обстеження отриманої рідини на наявність атипових клітин дозволили уникнути у 6 хворих оперативного втручання. Велике значення лапароскопія має у діагностиці позаматкової вагітності. Ще одним із напрямків використання лапароскопії є виявлення причин жіночої бездітності. Лапароскопічна хромосальпінгоскопія почала витісняти гістеросальпінгографію.