Малоінвазивні оперативні втручанняКниги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручанняСторінка 35
На думку цих авторів, лапароскопія є високоінформативним методом діагностики та лікування гострих інфекційно-запальних захворювань в гінекології і дозволяє виявити характер запальних захворювань, їхпоширеність, вираженість спайкового процесу, наявність гнійних новоутворень, провести адекватне оперативне лікування, завдяки якому зберегти репродуктивну функцію жінки, суттєво знизити тривалість та вартість лікування. Особливо доцільним вони вважають проведення лапароскопічного лікування умолодих жінок, що не народжували, та при відсутності ефекту від консервативної терапії. Разом з тим, вони вважають, що до лапароскопічної терапії гнійно-запальних захворювань матки та придатків існують певні протипоказання. Сюди належать: ускладнення інфекційно-запальних процесів розлитим гнійно-фібринозним перитонітом, наявність вираженогоспайкового процесу вмалому тазі тавеликірозміри запальних новоутворень – більше 10-12 см.
Лапароскопічна діагностика та хірургія позаматкової вагітності. Гнійно-запальні захворювання придатків матки є одними з найпоширеніших захворювань репродуктивного віку, які приводять до порушення генеративної функції, що проявляється безплідністю або позаматковоювагітністю. Причиною виникнення позаматкової вагітності є порушення транспорту заплідненої яйцеклітини, і запальні процеси у цьому відіграють значну роль. Як результат запалення, порушується прохідність маткових труб, виникають пошкодження нервово-м’язовогоапаратутрубитанейроендокринні порушення. Як ми вже писали раніше, запальний процес уражає спочатку ендосальпінкс, щосупроводжується його набряком, набуханням, утворенням мікровиразок у слизовій оболонці. При дотику виразкових поверхонь вони зростаються, і формується непрохідність труб. Особливе значення увиникненні цих змін мають інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо хламідіоз. В умовах тривалої дії малих доз радіації ці інфекції набувають хронічного рецидивного перебігу, важко піддаються лікуванню і приводять до виражених анатомічних змін у трубі. Нерідко позаматкова вагітність виникає при використанні внутрішньоматкових контрацептивів. Проте до цього приводить не саме по собі використання внутрішньоматкового контрацептиву, а запальні процеси, які виникають як наслідок його застосування. За даними М.М. Александрова і Л.Ф. Шинкарьової, у 47,6 % випадків позаматкової вагітності жінки перенесли запальний процес. Трубу не можна розглядати лише як порожнистий орган, через який проходить яйцеклітина, для забезпечення її транспорту повиннанормально функціонувати скоротлива діяльністьтруби, щопідтримується нормальним станом нервово-м’язового апарату. Запалення маткової труби змінює не лише її анатомічну структуру, але й функціональний стан нервово-м’язового апарату, а це призводить до порушення транспорту яйцеклітини. Загалом, серед причин, що призводять до виникнення позаматкової вагітності, запальні процеси займають одне з перших місць. Разом з тим, виникненню ектопічної вагітності можуть сприяти пухлини та пухлиноподібні утвори малого таза, які змінюють топографічні співвідношення між органами, порушують прохідність труб, стискаючи їх, в результаті чого також порушується транспорт яйцеклітини. Наявність пухлин нерідко призводить до порушення функції яєчників, це, в свою чергу, впливає на функціональну активність труб. Порушення транспорту яйцеклітини спостерігається також при ендометріозі як результат зміни взаємозв’язку гіпоталамо-гіпофізарної системи та органів-мішеней. Цей же фактор може бути причиною виникнення позаматкової вагітності при різноманітних ендокринних захворюваннях. Відповідно до локалізації, за Х Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, розрізняють:
–
черевну;
–
трубну;
–
яєчникову вагітність та інші форми:
–
шийкову;
–
комбіновану;
–
у рудиментарному розі матки;
–
інтралігаментарну;
–
у брижі матки;
– стінкову. Останні відносять до форм, що рідко зустрічаються. Виділяють також неуточнену форму локалізації.