Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 50

Коагуляція ендометріоїдних гетеротопій проводиться таким чином:

–

після ретельного огляду та виявлення ендометріоїдних вогнищ атравматичним затискачем піднімають очеревину ізміщують її в сторони;

–

якщо очеревина зміщується, що свідчить про відсутність проростання в підлеглі тканини, точковим коагулятором у режимі коагуляції здійснюють деструкцію ендометріоїдних вогнищ.

Висіканнягетеротопій проводять подібним чином:

–

після ретельного огляду труб, яєчників, широких і крижовоматкових зв’язок, оцінки розмірів та глибини проникнення патологічного процесу в тканини атравматичним затискачем захоплюють очеревину і піднімають її догори;

–

зметою гемостазу коагулюють тканину навколо вогнища ендометріозу;

–

висікають ділянки очеревини, уражені ендометріозом;

–

коагулюють ділянку, з якої був видалений імплантат;

–

проводять санацію черевної порожнини. При ендометріозі яєчника та ендометріоїдних кістах проводить

ся резекція яєчників. Етапи лапароскопічного втручання:

–

яєчник виділяють зі спайок, застосовуючи для цього мікроножиці. Для полегшення даного етапу операції можна використовувати гідродисекцію;

–

проводять фіксацію власної зв’язки яєчника за допомогою атравматичногозатискача;

– намічають лінію резекції;

–

коагулюючою канюлею розкривають капсулу кісти і видаляють вміст;

–

атравматичним затискачем захоплюють крайяєчника нижче від лінії резекції і поступово відсепаровують капсулу кісти;

–

видаляють капсулу через додатковий троакар;

–

проводять гемостаз за допомогою діатермокоагуляції;

–

краї рани яєчника зшивають обвивним ендошвом.

Якщо не вдається повністю відшарувати капсулу кісти, її можна видалити з частиною тканини яєчника або ретельно коагулювати її ложе.

Видалення яєчника при ендометріозіпроводиться таким чином:

–

за допомогою мікроножиць та гідродисекції виділяють яєчник із періоваріальних спайок;

– фіксують яєчник за власну зв’язку атравматичним затискачем;

–

з метою аспірації ендометріоїдного вмісту проникають у порожнину кісти коагулюючою канюлею, з’єднаною з вакуум-апаратом, і видаляють вміст;

–

ретельно промивають порожнину кісти фізіологічним розчином, одночасно аспіруючи його, щоб запобігти потраплянню ендометріоїдних частин у черевну порожнину;

–

захоплюють капсулу кісти атравматичним затискачем і підтягують її догори, другий затискач накладають на мезоваріум;

–

коагулюють тканини брижі та власної зв’язки яєчника над затискачами і видаляють його через додатковий троакар (при необхідності попередньо подрібнюють його);

– проводять аквапурацію черевної порожнини.

Ускладнення при лапароскопічних операціях. Аналіз інтра-і післяопераційних ускладнень показав, щовпереважній більшості випадків виникають інтраопераційні ускладнення, які нерідко вимагають невідкладних рішень. Їх можна поділити на дві основні групи: перші – пов’язані зі специфікою загального знеболювання, другі – викликані маніпуляціями у замкнутому просторі черевної порожнини. Вони відрізняються механізмом виникнення і діями лікаря, необхідними, щобїхусунути. Тому мирозробиливідповідну їхкласифікацію:

І. Ускладнення, які виникають при анестезіологічному забезпеченні.

1. Гемодинамічні порушення.

2.Гіпоксія,якавиниклаврезультатінедостатньоївентиляціїлегень.

3. Гіпертензія в судинах головного мозку.

ІІ. Ускладнення, що виникають при виконанні лапароскопічних доступів.

1. При введенні голки Вереша, основних і додаткових троакарів: а) підшкірна і передчеревна емфізема; б) пошкодження стінок порожнистих органів; в) поранення судин.