Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 7

Таблиця 27

Імовірність виникнення гнійних ускладнень у хворих із запальними захворюваннями придатків матки

алгоритм прийняття рішень вибору методу лікування гнійно-запальних захворювань придатків матки.

Показання до хірургічного лікування хворих із запальними захворюваннями придатків матки необхідно встановлювати дуже обережно. Клінічні спостереження за нашими хворими показали, що у гострій стадії оперативне втручання показане лише при розриві піосальпінксу та в тих випадках, коли, незважаючи на інтенсивне антибактеріальне лікування і багаторазове відсмоктування гною, процес поширюється на сусідні органи і загрожує розвитком перитоніту.

Оперативне лікуванняхворихізхронічними запальнимизахворюваннями придатків матки з частими загостреннями можна вважати виправданимтоді, коли комплекснаконсервативна терапія звикористанням ендолімфатичної медикаментозної іпараметральної імунотерапіїзалишаєтьсябезуспішноюнапротягомтривалогочасу.Прицьому необґрунтованим є проведення радикальних операцій – двобічного видалення придатків, позаяк вміст хронічних запальних утворів найчастіше стерильний. Видаляючи цей тубооваріальний утвір, намагались зберегти яєчники, оскільки їх повне гнійне розплавлення зустрічається дуже рідко. Зособливою обережністю при оперативних втручаннях треба ставитися до жінок репродуктивного віку. Хірургічне лікування вважається виправданим у тих випадках, коли запальний пухлиноподібний утвір несподівано діагностується під час операції, якапроводиться зприводуіншогозахворювання, наприклад, кістоми яєчника. Н.М. Подзолкова таспівавт. (1991) на основі своїх спостережень вважають, що при гострому перебізі тубооваріального абсцесу в жінок репродуктивного віку перевагу необхідно віддавати динамічній лапароскопії і активній санації малого таза чи комбінації дренування гнійників під контролем трансвагінальної ехографії з наступною відстроченою (на 7-10 добу) лікувально-діагностичною лапароскопією.Прихронічнійформітубооваріальногоабсцесу,оскільки морфологічні зміни в маткових трубах та яєчниках мають незворотний характер, найбільш виправданим є лапаротомне хірургічне лікування. Причому саме при цій формі гнійно-запальних захворювань придатків матки найчастіше вдаються до радикальних операцій.