Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 34

–

петлю накидаємо на придатки матки, захоплюючи мезоваріум, і тісно затягуємо її якнайближче до кута матки; цей прийом можна замінити накладанням у цьому ж місці на маткову трубу кліпсів;

– придатки матки відсікаємо і видаляємо. Дренування абсцесу яєчника (рис. 55) – виконується при віднос

но невеликих гнійниках. Етапи операції:

148

–

яєчник захоплюємо атравматичними щипцями івиводимо його у зручне положення (1);

–

проводимо пункцію гнійника з евакуацією його вмісту та дренуванням порожнини (2);

– дренажну трубку виводимо на передню черевну стінку (3).

Вчені з кафедри акушерства та гінекології імені А.Я. Красовського Російської військово-медичної академії із міста Санкт-Петербурга (Э.В. Комличенко и соавт., 2003) проаналізували результати лапароскопічного лікування 388 пацієнток у віці від 16 до 76 років. Показаннями до екстреної лапароскопії були наявність об’ємного запального утвору в придатках і больового синдрому, симптомів загальної інтоксикації, клініки “гострого живота”, обумовленими пельвіоперитонітом. У 221 випадку виконана санація і дренування черевної порожнини, в 167 – виявлено одно-чи двобічні гнійні утвори придатків матки, у зв’язку з чим була проведена тубо-, оваріо-чи аднексектомія. У 10 жінок був виявлений гострий апендицит, що обумовило виконання лапароскопічної апендектомії. У 25 хворих довелося перейти до традиційної операції. Причини такого переходу були різноманітними: спайковий процес органів малого таза – в 13, розлитий перитоніт – у 2, великі розміри гнійних утворів – у 10. При виділенні придатків автори, як правило, використовували техніку тупої дисекції та аквадисекції і лише за наявності грубих зрощень застосовували ножиці та (чи) монополярний електрод. При великих розмірах абсцесу в придатках його попередньо спорожнювали через пункційну голку, приєднану до аспіратора-іригатора. Відсікання новоутворень, які необхідно видалити здійснювалось моно-, а частіше біполярною коагуляцією задекватним гемостазом. Дренували малий таз двома дренажами, один із яких – мікроіригатор для введення антибіотиків та антисептиків. Удаляли препарати в контейнері або у 18-міліметровому евакуаторі фірми "Eticon", а при великих розмірах проводили через задню кольпотомію. Тривалість операції залежала від ступеня вираженості спайкового процесу і зв’язаною з цим необхідністю розділення зрощень для відновлення нормальних анатомічних співвідношень органів малого таза. Тривалість цих операцій відображена в таблиці 31.

Таблиця 31

Тривалість лапароскопічних операцій, за даними Е.В. Комличенко та співавт.