Малоінвазивні оперативні втручанняКниги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручанняСторінка 2
Проте в більшості спостережень вміст відразу можна було охарактеризувати як гнійний, що проявлялося нестерпним запахом, густою консистенцією, сіро-жовтим або сіро-зеленим кольором, вираженоюмутністю. Цитологічне дослідження підтвердило діагноз, який був установлений при огляді аспірату. Хоча фізичні характеристики аспіратів порожнистих утворів матки дають можливість попередньої оцінки характеру та перебігу процесу, для підтвердження діагнозу обов’язково необхідне цитологічне та бактеріологічне дослідження отриманого матеріалу. Щоб виявити швидкість повторного наповнення вмістом кіст та інших порожнистих утворів малого таза, ми проводили щоденний ехографічний контроль. Виявилось, що у 20 % випадків через тиждень пухлини знову досягали попереднього розміру. В інших випадках за той же час вміст в утворах появлявся у незначній кількості і на ехограмі вони мали у вигляд тонкої акустично-прозорої смужки.
Ці обставини обумовили необхідність повторних терапевтичних черезшкірних трансабдомінальних і трансвагінальних пункцій порожнистих утворів малого таза під контролем ехографії (чи комп’ютерної томографії) з ефективною аспірацією їх вмісту, введенням антисептиків, антибіотиків чи склерозуючих речовин та проведення цитологічного, бактеріологічного контролю. Ультразвуковий контроль необхідно проводити щоденно упродовж тижня після маніпуляцій, а потім через 3 і 6 місяців.
Ми провели черезшкірні пункції порожнистих утворів малого таза у 15 хворих, ут. ч. у 9 з тубооваріальними абсцесами і у 6 – з неускладненими кістами. Проводячипроцедуру, намагалисьповністю евакуювати вміст, що оцінювали по спаданню стінок порожнистого утвору. Об’єм вмісту, який ми отримували, залежав від величини порожнини і складав від 20 до 500 мл. Добитися повного спорожнення гнійників у двох випадках не вдалося. Внутрішній діаметр цих утворів був 10 і 12 см, а всередині, як потім виявилося, була значна кількість кусочків тканини детриту, що й перешкоджало ефективній аспірації вмісту через тонку голку.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що використання черезшкірної і черезвагінальної аспірації тонкою голкою під контролем ехографії порожнистих утворень малого таза, відкриває нові можливості лікування тубооваріальних абсцесів і кіст яєчників.
Таким чином, прицільна черезшкірна пункція порожнистих утворень малого таза генітального походження тонкою голкою під контролем ехографії з наступним цитологічним, бактеріологічним ібіохімічним аналізом зразків є новим високоефективним методом контролю перебігу гнійно-запального процесу. Вона дозволяє визначити йогопоходження, забезпечуєможливість диференціювати патологічні процеси, які мають схожу акустичну картину (кісти, абсцеси, злоякісні новоутворення) і, тим самим, значно розширює можливості ультразвукової діагностики.
Трансвагінальна ехографія, як уже згадувалося вище, може стати одним із найважливіших методів діагностики порушеної позаматкової вагітності. Її діагностична цінність зумовлена не лише виявленням під час трансвагінального ультразвукового сканування патологічних структур уділянці придатків матки та наявності чи відсутності “вільної” рідини у черевній порожнині, а й проведенням пункції під ультразвуковим контролем, щоб отримати кров, якщо вона є у черевній порожнині.