Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 4

Щоб підтримувати активність місцевої імунологічної реакції, у післяопераційний період протягом 5 діб 1 раз на день продовжували вводити імуномодулятор у дозі 150 мкг на 15 мл фізіологічного розчину через залишений мікроіригатор у навколоматковому просторі.

Пацієнткам, у яких не було показань до оперативних втручань, імуномодулятор вводився парацервікально у параметральну клітковину під контролем ультразвуку.

Клінічну оцінку ефективності місцевої імунотерапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки проводили шляхом вивчення стану місцевих імунних реакцій через дослідження імунокомпетентних клітин перитонеальної рідини.

Перед проведенням лапароскопічних оперативних втручань або прицільних пункцій у матку вводили зонд (канюлю), який під час маніпуляцій у черевній порожнині дозволяв відхилити матку і цим самим натягнути широку маткову зв’язку з визначеного боку. Лапароскопія виконувалась інструментами фірми “Karl Storz”. Пункція передньої черевної стінкипроводилась на 3-4 смвище лобкової кістки спеціальною ін’єкційною голкою фірми “Кarl Storz” під контролем лапароскопа чи ультразвуку. Забірперитонеальної рідини проводився за допомогою шприца. Цією ж голкою пунктували передній листок широкої маткової зв’язки, у параметрій вводили 150 мкг Т-активіну, розведеного в 10 мл фізіологічного розчину, і просували голку на 1,5-2 см у параметральний простір на відстані 2 см від ребра матки. Ввівши в голку провідник, її витягали і по провіднику вставляли поліхлорвініловий мікроіригатор для наступних введень Т-активіну. Пункцію і катетеризацію параметральної клітковини здійснювали з боку найбільш вираженого запального процесу. Для динамічного спостереження за перитонеальною рідиною виконували дренування прямокишково-маткового простору через здухвинну ділянку. Мікроіригатор і дренаж забирали після проведення курсу імунотерапії на 5-6-у добу.

Для динамічного контролю за станом місцевих механізмів імунітету йоцінки імунокорекції проводили дослідження клітинного складу перитонеальної рідини. На основі аналізу якісного і кількісного складу імуноцитів перитонеальної рідини ми одержали уявлення про активність імунних реакцій, які перебігають у лімфоїдній тканині параметральної ділянки.

Проводили дослідження вмісту нуклеїнових кислот у плазматичних клітинах перитонеальної рідини. У хворих основної групи, яким здійснювали локальну параметральну терапію, рівень вмісту нуклеїнових кислот у плазматичних клітинах був підвищеним порівняно з вихідним, але нижчим, ніж у жінок контрольної групи (табл. 25).

На 2-гу добу лікування було відмічено збільшення вмісту нуклеїнових кислот у плазматичних клітинах. У популяції лімфоцитів спостерігали незначне зниження вмісту нуклеїнових кислот на 2-гу добу з тенденцією до підвищення на 5-ту. Це явище свідчить про активізуючу дію імуномодулятора на популяції лімфоцитів і плазматичних клітин увогнищі запалення, стабілізацію локальних захисних реакцій при застосуванні параметральної імунотерапії. Така реакція є надзвичайно важливою для хворих у післяопераційний період, коли відбувається виснаження резерву імунних реакцій. Наведені дані