Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 20

–

підозри на пухлину малого таза нез’ясованого генезу;

–

пухлини яєчників;

–

безплідності нез’ясованої етіології;

–

необхідності визначення прохідності маткових труб;

–

ендометріозу матки та яєчників;

–

вад розвитку статевих органів;

–

спайкового процесу в малому тазі;

–

з метою проведення прицільної біопсії. Протипоказаннями до діагностичного втручання вважали:

–

важкі декомпенсовані захворювання серця та легенів;

–

спайкову хворобу черевної порожнини;

–

гостру печінково-ниркову недостатність;

–

розлитий гнійний перитоніт;

–

облітерацію прямокишково-маткового простору, викликану спайками.

Перед оперативним втручанням ми завжди виконуємо загальну лапароскопічну ревізію черевної порожнини. Обстеження проводили послідовно, оглядаючи всіорганиживота. Длязручностівиділяли задньо-бокову, передньо-бокову, верхнюінижню стінки черевноїпорожнини. На задній стінці локалізуються органи, які доступні для огляду віддіафрагмальної поверхні печінки домалоготаза. Передньо-бокові стінки покриті парієтальною очеревиною. Верхутворюєдіафрагма, а низ – малий таз із органами, щотам розміщені. Між стінками та органами єкамери, доступні для проникнення лапароскопа.

Огляд краще проводити справа наліво і згори донизу. При цьому можна змінювати положення пацієнтки. Як правило, органи живота оглядаємо в горизонтальному положенні та в положенні Тренделенбурга, а також на правому та лівому боці. Положення змінювали, маніпулюючи столом, до якого фіксована пацієнтка. При такій методиці огляду доступні практично всі органи черевної порожнини. Для достовірності діагностики і вирішення питання про об’єм оперативного втручання необхідно знати основні лапароскопічні ознаки патології цих органів.

Проводячи огляд, звертали увагу на форму та розміри органів, їх колір, судинний малюнок, наявність ознак запалення, пухлин, метастазів, наявність у черевній порожнині вільної рідини.

Вважаємо за необхідне нагадати читачеві особливості топографічних співвідношень органів малого таза та їх ендоскопічну картину. Матказаймає в порожнині таза серединне положення, вона нахилена допереду, тіло її міститься над передньою поверхнею сечового міхура. Між тілом та шийкою є відкритий наперед кут, величина якого змінюється залежно від ступеня наповнення сечового міхура. Такеположення маткизабезпечується зв’язками: двомакруглими, які йдуть від дна матки нижче і спереду від маткових труб вниз і в бік пахового отвору; правою та лівою широкими матковими зв’язками, які є дуплікатурою очеревини, відповідно, мають передній та задній листки і йдуть від ребер матки до бокових стінок таза. В основі цих зв’язок між їх листками з обох сторін матки розміщуються пучки сполучнотканинних та м’язових волокон, щоносять назвукардинальних, або основних, зв’язок. Від задньої поверхні шийки до передньої поверхні крижів, оточуючизобохбоків пряму кишку, йдуть крижово-маткові зв’язки. Стінка матки складається із трьох шарів: слизового, м’язового та серозного (очеревина). Кровопостачання матки здійснюється за рахунок парних маткових артерій, які відходять від внутрішньої клубової артерії. Вони проходять в основі широкої зв’язки матки, піднімаються по ребрах матки і в ділянці дна віддають гілки до труб та яєчників.

Труби– парний трубчастий орган, через який черевна порожнина з’єднується з порожниною матки і зовнішнім середовищем. Вони відходять від верхніх кутів матки, мають чотири відділи: інтерстиціальний, що проходить у товщі стінки матки, істмічний, найближчий до матки, діаметром 2-3 мм, ампулярний – найдовший відділ, що має зігнуту форму і в діаметрі досягає 8 мм, та лійку – кінцевий, розширений відділ, відкритий у черевну порожнину. Лійка труби оточена тоненькими відростками – фімбріями. Один із цих відростків довший за інші, витягнутий в бік яєчника і має вигляд жолобка, по якому переміщується яйцеклітина. У трубі, як і в матці, розрізняють три шари: слизовий, м’язовий та серозний. Кровоносні судини, що живлятьтруби, єгілочкамиматковоїтаяєчникової артерій. Найбільш густасітка судинуділянцілійки. Лапароскопічна картина цихорганів визначається станом очеревинного покриву. Труби вільно звисають у черевну порожнину, легко зміщуються.