Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 28

Отож, автори вважають, що для зменшення частоти діагностичних і тактичних помилок при підозрі на гострий апендицит у жінок, окрім ретельного вивчення гінекологічного анамнезу, проведення вагінального та ректального досліджень, ширше використовувати консультацію гінеколога, який повинен бутиускладі ургентної хірургічної бригади, і у суперечливих випадках щодо наявності гострої гінекологічної патології застосовувати діагностичну лапароскопію. Це дасть можливість зменшити кількість оперативних гінекологічних втручань (В.О. Шідловський, 2002).

Подібні підходи до диференціальної діагностичної лапароскопії у жінок пропонують Н.В. Міщенко та В.І. Безкоровайний (1999р.) із кафедри факультетської та госпітальної хірургії Одеського медуніверситету. Вони провели лапароскопію 182 хворим жінкам, що поступили встаціонар із сумнівною клінічною картиною гострого апендициту. У 73 із них було виявлено гостре запалення придатків матки, ускладнене пельвіоперитонітом, зпоширенням ексудату змалого таза в праву здухвинну ділянку. Разом з тим, у 5 хворих, яким попередньо встановлений діагноз піосальпінксу, при лапароскопії була діагностована емпієма червоподібного відростка. Клінічна ситуація в цих випадках була такою, що лапароскопія виявилась єдиним методом достовірної передопераційної діагностики.

При виявленні гіперемії, фібринозного нальоту, ексудату вділянці червоподібного відростка як перед ендоскопістом, так і перед хірургом постає складне завдання визначення первинності чи вторинності змін у червоподібному відростку. Якщо визначається піосальпінкс або зфімбріального кінця фаллопієвої труби виділяється рідкий гній, то це свідчить про первинну природу запалення придатків. Якщо ж цих достовірних ознак немає, то при тазовому розташуванні червоподібного відростка, при якому запальний процес може поширюватися per continuitatem в обох напрямках, вирішити питання щодо первинного вогнища інколи неможливо. У таких випадках при лапароскопії лише констатується наявність запальних змін у червоподібному відростку та придатках матки, а тактика виробляється відповідно до установок, прийнятих у клініці. У 7 хворих з підозрою на гострий апендицит під час лапароскопії виявлена внутрішньочеревнакровотеча, зумовлена перерваною трубноювагітністю (Э.К. Айламазян,1991) іапоплексією правого яєчника (Л.В. Антонова, И.Б. Гундарева,1988). У 6 хворих, де попередньо був поставлений діагноз гострого запалення придатків матки, діагностована порушена позаматкова вагітність, у 2 – кісти яєчників з порушенням трофіки. Варто відмітити, що в 10 випадках автори лапароскопічно не виявили ніякої патології, проте вони вважають лапароскопічне втручання у цій ситуації не менш інформативно цінним, оскільки воно дало можливість уникнути невідкладної операції. Крім того, у цій клініці проведена лапароскопічна діагностика 108 хворим, у яких при поступленні підозрівали гострі захворювання статевих органів, іу 78 із них захворювання органів малого таза підтвердились. У 18 встановлено захворювання, які не мають відношення до статевих органів, ау 12 захворюванняорганівчеревноїпорожнини взагаліневиявлено. Отож, у більшості випадків лапароскопія відіграла вирішальну роль у діагностиці і, разом із тим, у виборі лікарської тактики.

Цікаві дані зцього питання опубліковані також М.Ю. Нечитайло (2003 р.). Ним проаналізовані результати лапароскопічного методу дослідження 97 хворих у віці від 19 до 45 років, які поступили у клініку здіагнозами: гострий апендицит, перитоніт нез’ясованої етіології, гострий апендицит або аднексит, розрив кісти яєчника, перервана трубна вагітність. Після проведених загальноприйнятих клініко-лабораторних обстежень та огляду гінеколога клінічна картина залишалась незрозумілою. З метою диференціальної діагностики була використана лапароскопія. Після панорамного огляду в горизонтальному положенні на спині хворій надавали різного положення на операційному столі (Фовлєра, Тренделенбурга, бокове та інші). Длякращої візуалізації органів малоготазазастосовували внутрішньоматковийретрактор,діатермокоагулятор.Результатидиференціальної діагностики відображені в таблиці 28 та діаграмі 6.