Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 45

Проведена загальна анестезія з інтубацією трахеї і лапароцентез за стандартною методикою. При лапароскопії у правому підребер’ї виявлені незначні спайки, після дисекції яких став можливим огляд органів малого таза. Жовчний міхур виділений із спайок і проведена лапароскопічна холецистектомія за загальноприйнятою методикою. При огляді органів малого таза виявлено, що матка збільшена, на передній стінці ближче до дна вузол розмірами 42×58 мм, обидва яєчники кістозно змінені, а у лівому, крім того, пухлиноподібний утвір, розмірами 32×40 мм, що при дотику інструментами був еластичним, що навело на думку про ретенційну кісту. Поверхня її була білувато-рожевого кольору без крововиливів. Проведено видалення субсерозного міоматозного вузла за прийнятою в клініці методикою, лівобічна кістектомія та резекція правого яєчника. Загальна тривалість операції склала 1 год 55 хв, анезтезіологічної допомоги – 2 год 10 хв, перебування у стаціонарі – 6 днів. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Спостереження за пацієнткою упродовж 6 місяців після проведеної операції показало, що менструації у неї нормалізувалися, явища анемії зникли.

Отож, застосування ендоскопічної хірургії дозволяє розвивати нові напрямки в лікуванні пухлин матки та проведенні поєднаних операцій, що дає можливість зменшувати сумарну тривалість оперативного втручання та анестезіологічної допомоги.

Лапароскопічна хірургія при захворюваннях яєчників. Все ширшогозастосуваннянабуваєлапароскопічнахірургіяпридоброякіснихпухлинахяєчниківтапухлиноподібнихутворахнезапальноїетіології. Це зумовлене прагненням хірургів до зниження травматичності та частоти післяопераційних ускладнень. Обговорюється питання переваг діагностики і терапії пухлин цієї локалізації шляхом лапароскопічного доступу. Проте не всі автори поділяють ейфорію щодо впровадження лапароскопічних технологій. У вирішенні цих питань повинна переважати науково-критична оцінка, оскільки поряд із перевагами лапароскопічних методів залишається дуже багато відкритих питань, на які поки що не можна дати відповіді науково обґрунтованими фактами. Справавтому, щовбагатьох випадках, де проводиться ендоскопічна діагностика пухлин придатків, які попередньо вважаються доброякісними, виявляються злоякісні новоутвори. А.П. Коробейніков (2001), опираючись на дані світової літератури, повідомляє, що вірогідність випадкового виявлення злоякісних пухлин яєчників складає 0,4-3 % в пременопаузальному віці, а в постменопаузальному цей показник зростає до 20-30 %. За його даними, більшість авторів рекомендують уникати хірургічного лікування злоякісних пухлин яєчників лапароскопічним доступом і проведення неадекватних хірургічних процедур при злоякісних новоутвореннях яєчників, які спочатку були прийняті за доброякісні. Оскільки це погіршує прогноз і віддаляє терміни адекватної терапії. Водночас, є думка інших авторів, які вважають, що в структурі пухлин і пухлиноподібних новоутворень яєчників частотазлоякісних новоутворень невисока і при належному відборі пацієнток такі оперативні втручанняможнапроводити, такимчиномзменшуючичислолапаротомій. У будь-якому разі основним критерієм повинно бути благополуччя пацієнтки, а не ендоскопія будь-якою ціною.