Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 17

–

1-й асистент – бере участь у підготовці інструментів, обробляє операційне поле, допомагає хірургу під час операції;

–

2-й асистент – обробляє промежину, вагіну, шийку матки, випускає катетером сечу, маніпулює за допомогою канюлі маткою;

–

операційна сестра – стерилізує інструменти, накриває стерильні операційністолидляінструментів, включаєтавиключає ендоскопічну апаратуру, контролює показники приладів;

–

молодша операційна сестра – прибирає операційну до та після операції. Важливим для забезпечення оптимальних умов операції є раціо

нальне розміщення членів операційної бригади, устаткування та інструментівнавколоопераційногостолу.Вважаємо за доцільне поділитись із читачем нашим досвідом івцьому питанні, яке, наперший погляд, можездаватись невагомим. Отже, ми рекомендуємотакерозміщення (рис. 21):

–

оперуючий хірург стоїть зліва від хворої;

–

1-й асистент – з правого боку від пацієнтки, навпротихірурга;

– 2-й асистент си

дить між ногами хволапароскопічних оперативних втручань: рої, як при вагінальній 1 – хірург; 2 – 1-й асистент;

операції;

3 – 2-й асистент; 4 – операційна сестра;

– ендоскопічне об

5 – відеомонітор; 6 – спеціальний столик з інструментами для лапароскопії; ладнання: інсуфлятор, 7 – інструментальний столик. джерело світла, ендо

коагулятор,аквапураторрозташованісправавіджінки, тобтотак, щоб хірург міг постійно слідкувати за показниками приладів;

–

інструменти для лапароскопії лежать на спеціальному столику, який розташований за хірургом;

–

столик із вагінальним набором розміщується справа від другого асистента.

Апаратура для накладання пневмоперитонеуму (інсуфлятор) повинна стояти навпроти хірурга, біля головного кінця операційного стола. Хірург повинен слідкувати, під яким тиском і з якою швидкістю вводять газ, контролювати його кількість та внутрішньочеревний тиск.

За наявності одного відеомонітора його краще розмістити під кутом 45° відносно хірурга, щоб забезпечити хірургу та 1-му асистенту постійний огляд черевної порожнини. При операціях у верхній частині живота відеомонітор встановлюють біля голови пацієнтки, а при операціях у нижній частині живота – біля її ніг. Бажано мати окремі відеомонітори для хірурга та асистента – це покращує візуальний контроль за ходом операції. Для накладання пневмоперитонеуму краще, щоб хвора перебувала на операційному столі в положенні Тренделенбурга, з нахилом головного кінця тулуба на 10°, а при проведенні огляду – 20-30°. Таке положення пацієнтки створює оптимальні умови для огляду органів малого таза і проведення оперативного втручання, атакож єзручним для оперуючого лікаря. Важливим є те, що при такому розташуванні вагіна доступна для гістероскопії і хромогідротубації, петлі кишечника, зміщені вище промонторія, звільняють дугласів простір, і це полегшує огляд і доступ до органів малого таза.

Методика накладання пневмоперитонеуму. Важливим етапом будь-якої лапароскопічної операції є накладання адекватного пневмоперитонеуму, методику якого ми модифікували. Для цього голку Вереша приєднували через трубки до інсуфлятора, перевіряли її прохідність і здатність створити на кінчику тиск, рівний 10 мм рт. ст. Після цього голку від’єднували від трубки. Найзручнішим місцем для введення голки є пупок, оскільки передня черевна стінка тут найтонша. Голку ми вводили за методикою, яку розробили самі. Вона полягає в тому, що на 5 см вище чи нижче пупка, паралельно до його краю, робимо розріз шкіри довжиною 1,5 см. Апоневроз захоплюємо затискачем Кохера і піднімаємо догори передню черевну стінку. Через невеликий надріз вапоневрозі вводимо голку Вереша (рис. 22).