Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 1

Оперативні втручання під ультразвуковим контролем

З метою визначення діагностичних ітерапевтичних можливостей трансвагінальних прицільних пункцій порожнистих утворів придатків матки під контролем ехографії у 25 хворих було виконано 45 маніпуляцій: проводили евакуацію вмісту, дренування порожнини із взяттям вмісту з наступним цитологічним, бактеріологічним і біохімічним аналізом матеріалу.

Показаннями до проведення пункцій вважали:

1. Наявність клінічних та ехографічних ознак, що свідчать про розвитокгнійного процесу (гнійнийсальпінгоофорит, абсцес, нагноєння пухлини).

2. Труднощі в диференціюванні патологічних станів придатків матки, які мають схожість акустичних картин у вигляді зниження ехогенності або вогнищ ехопрозорості.

3. Наявність великих порожнистих утворів у малому тазі, якщо не вдається їх ідентифікувати при УЗД.

У 13 пацієнток був виявлений тубооваріальний абсцес, кісти яєчників діагностовано у 6, піосальпінкс – у 4. Порожнисті утвори пухлинного генезу відмічено у 2 спостереженнях. У всіх випадках при ехографії у малому тазі виявляли круглий чи овальний утвір з чіткими контурами. Внутрішньоакустична структура залежала від форми захворювання (рис. 16-20). Величина утворів була в межах від 3 до 24 см у діаметрі.

Правобічна локалізація процесу була в 11 випадках, а лівобічна – у 14. У 4 випадках порожнисті утвори заповнили більшу частину малоготаза.

У 2 випадках, незважаючи на неодноразові спроби, отримати пунктат не змогли. Ми пояснювали це глибоким розміщенням утво

АВ

БГ

АБ Рис. 17. Патологічні зміни в маткових трубах. Сонограми: А – хвора Г., 38 років. Двосторонній гідросальпінкс; Б – хвора Ю., 35 років. Правосторонній піосальпінкс.

АБ

АВ

Г

Б

АБ

ру в тазі (до 10 см) і незначними його розмірами (менше 3 см) в одному випадку та надзвичайною щільністю стінки пухлини, що перешкоджало введенню пункційної голки впорожнину кісти – вдругому.

З порожнистих утворів шляхом пункції, проведеної під контролем ехографії, у 33 випадках отримана рідина, ав 12 – густа тягуча желеподібна маса, яку було важко аспірувати. За наявності нагноєння кіст, а також при цистаденокарциномах вміст мав рідку консистенцію, був прозорим, без кольору або світло-жовтим, в окремих випадках, при потраплянні в порожнину кісти, – світло-коричневим.

Цитологічне дослідження мазків центрифугату вмісту виявляло в ньому клітини злущеного епітелію, лейкоцити, плазматичні клітини і макрофаги. Частина клітин мала ознаки деструкції, дегенерації (каріорексис, пікноз ядра, вакуолізація цитоплазми і т. д.), зустрічались також клітини з помірною атипією, що проявлялась збільшенням розміру ядра, фрагментацією хроматину, вакуолізацією та гіперхромією цитоплазми, появою одного-двох дрібних ядер таіншими ознаками, які свідчать про активність проліферативних процесів. В одному випадку, на основі виявлення в аспіраті атипових клітин, був установлений діагноз злоякісного утвору, який підтвердився при оперативномувтручанні. Гістологічнедослідженняпідтвердилонаявність цистаденокарциноми. Гнійний вміст із порожнистих утворів, локалізованих уділянці малого таза, отримано у 12 випадках після проведених 18 пункцій. Цей вміст мав різну консистенцію – від дуже рідкого догустоготягучого.Удеякихвипадкахматеріалнавиглядневідрізнявся від описаного вище вмісту неускладнених кіст яєчників, а про нагноєння свідчили лише результати цитологічного дослідження.