Малоінвазивні оперативні втручання

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Малоінвазивні оперативні втручання

Сторінка 14

Таким чином, одним із важливих критеріїв оцінки можливості виконання лапароскопічної операції на внутрішніх геніталіях і зменшення ймовірності переходу її у відкриту операцію є дотримання чіткого алгоритму передопераційних обстежень.

За 3-4 дні до операції хворій рекомендують рідку їжу. Напередодні голять і дезінфікують шкіру передньої черевної стінки і промежини. Ввечері та вранці ставлять клізми, що дозволяє очистити кишечник від його вмісту, безпечно вводити троакар і без ускладнень маніпулювати у черевній порожнині під час лапароскопії.

Підготовку хворих проводили спільно зтерапевтом, анестезіологом, кардіологом та невропатологом у палаті інтенсивної терапії.

Щодо хворих, які ослаблені основним чи супровідним захворюванням, враховували, що підготовка до хірургічного лікування, залежно від терміновості, повинна бути нетривалою, ефективною, не створювати додаткових труднощів операційному втручанню.

Серед заходів, спрямованих на зниження ступеня ризику операції і попередження порушень центральної нервової та серцево-судинної систем, особливе значення має призначення β-адреноблокаторів у поєднанні з препаратами дигіталісу, гіпотензивними речовинами, геріатричними речовинами (ундевіт, декамевіт), анаболічними гормонами. Кардіотропні препарати призначали не лише при наявності очевидних клінічних проявів ішемічної хвороби, атеросклеротичного кардіосклерозу, артеріальної гіпертонії, але й з профілактичною метою при незначних функціональних порушеннях.

У хворих із супровідними серцево-судинними захворюваннями (стенокардія, миготлива аритмія, хронічна коронарна недостатність, перенесений інфаркт міокарда, атеросклероз, гіпертонічна хвороба), варикозним розширенням поверхневих вен, ускладненим хронічним тромбофлебітом з метою попередження розвитку тромбозів і тромбоемболій ми проводили неспецифічні заходи (рання активізація хворих, підтримання функцій серцево-судинної системи, масаж м’язів гомілки, гімнастика для м’язів ніг, багаторазова тильно-плантарна флексія ступнів) з використанням антикоагулянтної терапії. Остання включала введення гепарину або фраксипарину ввечері, напередодні операції і протягом 6-8 наступних днів. Одночасно для підвищення фібринолітичної активності крові, зниження активності фактора ХІІІ, адгезії та агрегації тромбоцитів з 3-5-ї доби додатково вводили внутрішньовенно 300 мл 5 % розчину глюкози з 1 % розчином нікотинової кислоти (1,5 мг на 1 кг маси на добу). При відміні гепарину на 7-10-й день післяопераційного періоду, за 12-24 год до останнього введення препарату, призначали антикоагулянти непрямої дії (омефін, фенілін).

Ці препарати призначали в першу добу по 0,05 г 2-4 рази на день після приймання їжі, на другу добу – по 0,05 г 2 рази на день. У наступні дні хворим призначалася підтримувальна доза по 0,05 г препарату на добу, а при необхідності – протягом 1,5-2 місяців після виписування зі стаціонару вамбулаторних умовах. Антикоагулянтну терапію проводили під динамічним контролем згортальної системи крові.

Хворим із захворюваннями дихальної системи і пацієнткам, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації, у передопераційному період ми проводили активні заходи для зменшення кисневої недостатності, покращанню функції легень, широко використовували оксигенотерапію, інгаляції (сануючі, дренуючі), вібраційний масаж, лікувальну фізкультуру.