Посібник практичних навиків у педіатрії

Книги / Алгоритми практичних навиків у педіатрії / Посібник практичних навиків у педіатрії

Сторінка 37

4 етап. Ззаду перкусію проводити від внутрішнього кута лопатки косо у напрямку VII шийного хребця до появи тупого звуку.

5 етап. Позначку зробити по нижньому краю плесиметра.

6 етап. Визначення нижнього краю легень проводити по основних вертикальних топографічних лініях до переходу ясного легеневого

Мал. 32. Перкуторні звуки з боку грудної клітки здорової дитини: 1 - печінкова тупість; 2 - ясний легеневий звук; 3 - серцева тупість; 4 - тимпанічний звук.

Мал. 33. Визначення висоти стояння верхівок легень : а - спереду; б - ззаду.

звуку в тупий, при цьому перкусію здійснювати по ребрах і міжре-бер'ях.

7 етап. Позначку робити по верхньому краю плесиметра.

NB! Визначення меж нижніх країв правої легені проводиться у здорових дітей за трьома основними топографічними лініями: lin. me-dioclavicularis dextra, lin. axilaris media dextra, lin. scapularis dextra; лівої легені - тільки за двома лініями: lin. axilaris media sinistra, lin. scapularis sinistra (табл. 6).

Вказані межі нижніх країв легень у дітей відповідають спокійному диханню. При глибокому вдиху вони помітно зміщуються вниз, а під час видиху - догори. Таке переміщення меж країв легень пов' язане з диханням і має назву "екскурсії нижнього краю легень".

Визначення екскурсії нижнього краю легень 1 етап. Визначити нижню межу легень за середньопахвовою або задньопахвовою лінією в стані спокійного дихання.

2 етап. Попросити дитину зробити максимальний вдих із затримкою дихання в цій фазі.

3 етап. Визначити нижню межу легень в фазі максимального вдиху.

4 етап. Попросити дитину зробити максимальний видих із затримкою дихання в цій фазі.

5 етап. Визначити нижню межу легень в фазі максимального видиху. Різниця між цими показниками і є величиною екскурсії нижнього

краю легень.

В нормі зміщення меж нижніх країв легень становить 2-6 см. N3! Визначення екскурсії нижнього краю легень проводити у дітей старших 3-4 років.

Визначення полів Креніга

1 етап. Палець-плесиметр покласти перпендикулярно до ключиці відповідно до середини лівого плеча.

2 етап. Перкутувати вправо від цієї точки до зміни ясного легеневого звуку на тупий.

3 етап. Перкутувати вліво від попередньої точки до зміни ясного легеневого звуку на тупий.

4 етап. Визначити відстань між обома точками, яка і називається полем Креніга.

Аналогічно визначення поля Креніга провести і на правому плечі.

IV. Метод дослідження: аускультація.

Умови аускультації: загальноприйняті (див. Розділ І).

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим.