Все про медицину

Роділи


3 етап. Виявити відхилення осі хребта в той чи інший бік.

Пальпація кінцівок

1 етап. Пальпуючи великим і вказівним пальцями бічні поверхні фаланг пальців дитини, виявити потовщення діафізів фаланг пальців.

2 етап. Пропальпувати вказівним і середнім пальцями тильні поверхні кисті, дещо зігнувши руку дитини в променево-зап' ястковому суглобі.

3 етап. Пальпацію довгих трубчастих кісток верхніх і нижніх кінцівок проводити пальцями однієї або двох долонь (по симетричних ділянках тіла) шляхом обмацування поверхонь кістки.

Пальпація суглобів

N3! Проводити обережно, щоб не викликати чи не посилити біль, і при максимальному розслабленні м'язів.

1 етап. Обов'язково обстежити симетричні суглоби.

2 етап. Послідовність обстеження суглобів наступна: починати з суглобів рук, далі - суглоби нижніх кінцівок, щелепно-скроневі, в кінці - суглоби хребта.

3 етап. Розслаблення м' язів досягнути, обстежуючи хворого в лежачому положенні.

4 етап. Пальпувати суглоби пальцями однієї або двох долонь шляхом обмацування поверхні суглобів, що дозволяє орієнтовно визначити температуру шкіри над суглобами, болючість, наявність набряку і ексудату в порожнині суглоба, а також різних утворень (ущільнень, вузлів та ін.) в ділянці суглоба.

5 етап. Випіт в порожнину суглоба пальпаторно виявити методом флюктуації та за позитивним симптомом "плаваючого наколінка".

6 етап. Закінчувати обстеження суглобів оцінкою амплітуди пасивних рухів, виявити її обмеження, наявність контрактур і анкілозів.

Метод флюктуації

1 етап. Дещо зігнути верхню чи нижню кінцівку в ділянці суглоба, який обстежується.

2 етап. Обома долонями з зовнішнього і внутрішнього боку стиснути суглоб.

3 етап. Зробити поштовхоподібний рух з одного боку суглоба, одночасно відчуваючи його з протилежного в результаті передачі хвилі через вільну рідину, яка знаходиться в обстежуваному суглобі.

Симптом "плаваючого наколінка"

1 етап. Стиснути долонями рук випрямлений колінний суглоб з обох боків, дещо зміщуючи м' які періартикулярні тканини догори.

2 етап. Одночасно провести поштовхоподібне натискування пальцями на наколінок.

3 етап. У разі наявності ексудату в порожнині колінного суглоба наколінок вільно коливається у вільній рідині (симптом вважається позитивним).

Рухливість суглобів (згинання, розгинання, відведення, приведення, ротації) визначити шляхом вивчення їх пасивних рухів у всіх напрямках (табл. 5).

Таблиця 5. Методика дослідження обсягу рухів у суглобах

Суглоб

Методика дослідження

Хребет (шийний, грудний, поперековий, крижовий відділи)

Провести згинання, розгинання, нахил у боки і ротацію

хребта:

- згинання у шийному відділі хребта оцінити при згинанні голови (в нормі підборіддя торкається груднини);

- згинання у грудному відділі хребта: у хворого, який стоїть вертикально, відзначити дві точки - на рівні остистого відростка VII шийного хребця і на 30 см донизу від нього; після максимального згинання цю відстань у дитини виміряти знову (в нормі відстань збільшується на 4-5 см);

- згинання в поперековому відділі хребта визначити пробою Шобера: відзначити дві точки у дитини, що стоїть вертикально на рівні остистого відростка Ь5 і на 10 см вище від нього; при згинанні ця відстань збільшується в нормі на 4-4,5 см (мал. 21);

- розгинання хребта відбувається лише в шийному і поперековому відділах;

- ротація хребта відбувається здебільшого в шийному відділі, менше в грудному і поперековому відділах. Найрухливішим є шийний відділ, менше - грудний і поперековий, в крижовому відділі рухливість відсутня

Гомілково-стопний суглоб

Дослідити згинанням підошви, тильним розгинанням, супінацією стопи досередини і пронацією назовні; обсяг рухів в плесно-фалангових і міжфалангових суглобах дослідити згинанням і розгинанням суглобів

Колінний суглоб

Дослідити розгинанням кінцівки в цьому суглобі до прямої лінії та згинанням її; можна використовувати простий спосіб оцінки згинання: в лежачому положенні дитини визначити відстань між п'яткою та сідницею при максимально зігнутих в колінах кінцівках

Кульшовий суглоб

Дослідити за згинанням, розгинанням, приведенням, відведенням і ротацією нижньої кінцівки в цьому суглобі; ротацію в кульшовому суглобі визначити в положенні дитини на спині із зігнутими в кульшових і колінних суглобах ногами. Взявши ногу хворого однією рукою в ділянці колінного суглоба, а другою за стопу, відхилити стопу досередини для визначення зовнішньої ротації і назовні -для визначення внутрішньої ротації (мал. 22)

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved