Інфекційні хвороби шкіриСторінка 8
Профілактика:
- виявлення та лікування хворих тварин;
- проведення профілактичних щеплень худобі;
- уникнення контактів із хворими тваринами та речами, які забруднені грибками.
Інфільтративно-гнійна
трихофітія бороди
Синонім.
Грибковий, «паразитарний» сикоз.
Етіологія, джерело і шляхи зараження, клініка, лікування і профілактика
такі самі, як при ураженні волосистої частини голови. Єдина особливість у тому, що на шкірі підборіддя, шиї можуть виникати численні, запальні, малоболючі вузли, що нагадують фурункули.
Поверхнева трихофітія волосистої частини голови
Етіологія.
Збудник — грибок Trichophyton tonsurans.
Джерело зараження.
Хворі на трихофітію.
Шляхи зараження.
Безпосередній контакт із хворими, через гребінці, шапки, рукавички, білизну тощо.
Клініка.
Патологія трапляється рідко, частіше хворіють діти дошкільного віку. Виділяють дрібно- і великовогнищевий різновиди. На голові виявляють різної величини, круглі або неправильної форми вогнища з нечіткими межами, слабкою еритемою, лущенням. Кількість вогнищ різна і залежить від тривалості процесу. Волосся у вогнищах обламане, є волосини у вигляді гачків, ком тощо.
Діагноз
підтверджують виявленням у волоссі, лусочках міцелію і спор грибків.
Диференційний діагноз
— із себореєю, псоріазом волосистої частини голови, мікроспорією.
Лікування.
Протигрибкові препарати всередину, гоління голови, місцево — протигрибкові мазі, йоддицерин.
Профілактика.
Дотримання гігієнічних правил, уникнення кон-тактів із хворими, не користуватись речами (гребінці, шапки) хворих.
МІКРОСПОРІЯ (MICROSPORIA)
Мікроспорія волосистої частини голови
Зоонозна форма.
Хворіють переважно діти.
Етіологія.
Збудник — грибок Microsporum canis.
Джерело зараження.
Хворі на мікроспорію коти, частіше кошенята (до 90 %), рідко — собаки.
Шляхи зараження.
У 80-85 % випадків заражаються при безпосередньому контакті із хворими тваринами або речами, забрудненими шерстю, лусочками шкіри хворих тварин. Контагіозність висока. Від хворих дітей заражаються рідко (3-5 %).
Клініка.
Інкубаційний період 3-7 днів. На волосистій частині голови утворюються 1-2 вогнища обламаного волосся і лущення у вигляді кола з чіткими межами, схильні до периферійного росту. Вогнища порівняно швидко збільшуються, сягають 4-5 і більше сантиметрів у діаметрі і
нагадують ділянки викошеної трави. У вогнищах майже не виражені запальні явища, є лущення, а волосся обламане на рівні 3-5 мм. По периферії основних вогнищ виникають маленькі, розміром 1-1,5 см. Надзвичайно рідко трапляються інфільтративно-гнійні форми.
Діагностика:
- характерна клініка;
- виявлення спор і ниток міцелію в ураженому волоссі;
- люмінесцентна діагностика — зелене свічення в темному приміщенні під люмінесцентною лампою.
Диференційний діагноз
— із себореєю, псоріазом волосистої частини голови, поверхневою трихофітією, фавусом.
Лікування.
Один із протигрибкових препаратів всередину (грізео-фульвін, флуконазол, орунгал, ламізил) під лабораторним контролем. Гоління голови 1 раз на тиждень і змащування йоддицерином, офіци-нальними протигрибковими мазями.
Профілактика:
- ізоляція та лікування хворих тварин;
- профілактичні огляди у дитячих колективах;
- дезінфекція одягу, предметів, якими користувалися хворі діти.
Антропонозна форма.
Трапляється рідко, хворіють переважно діти (90 %).
Етіологія.
Збудник — грибок Місітерогит аисісшіппі. Джерело зараження.
Хворі діти.
Шляхи зараження.
Безпосередній контакт із хворими, через предмети, що були у користуванні хворого (гребінці, шапки тощо). Хвороба дуже контагіозна.