Інфекційні хвороби шкіриСторінка 3
Диференційний діагноз
проводять, насамперед, із сифілітичним пемфігусом (везикули напружені, розміщені на інфільтрованій основі, немає периферійного росту, фокусне розміщення переважно на долонях і підошвах, одночасно можуть бути папули, дифузна інфільтрація, у вмісті везикул виявляють багато трепонем, позитивні серологічні реакції на сифіліс у дитини і матері); бульозним епідермолізом (бу -льозні елементи із серозним, серозно-геморагічним вмістом в ділянці долонь, підошов, ліктів, колін, сідниць, тобто на місцях тертя).
Лікування.
Призначають антибіотики пеніцилінового ряду. Місцеве лікування має другорядне значення: змащування фукорцином, йоддицерином, пантестином, бактробаном (мупіроцином), лініментом синтоміцину, стрептоциду, олазоль, пантенол.
Профілактика.
Суворе дотримання санітарного режиму в пологових будинках. Санація хронічних вогнищ інфекції в обслуговуючого персоналу. Дезінфекція білизни дітей, матерів, а також постільної білизни.
ФУРУНКУЛ ТА КАРБУНКУЛ
Сприяючі чинники.
Носійство стафілокока на слизовій оболонці носа, під пахвами, в ділянці промежини, в кишках; цукровий діабет, ожиріння, зниження бактерицидної активності нейтрофілів, порушення хемотаксису, синдром гіперпродукції.
Фурункул
Етіологія.
Стафілокок золотистий.
Клініка.
Це гостре гнійно-некротичне ураження фолікула, сальної залози і навколишньої підшкірної клітковини, часто розвивається як ускладнення фолікуліту. Спочатку з'являється обмежений запальний болючий інфільтрат (вузол) різних розмірів, червоного кольору, згодом у центрі цього вузла формується конічна пустула, збільшується еритема, набряк, інфільтрат зазнає гнійного розплавлення, пустула руйнується і можна побачити некротичний стрижень, який поступово відділяється з гноєм, формуючи виразку, що згодом заповнюється грануляціями, гоїться, залишаючи рубець. В подальшому залишки інфільтрату розсмоктуються. Спостерігають болючий регіонарний лімфаденіт, може бути гарячка.
Особливості фурункулів різної локалізації.
1. Фурункули на передніх поверхнях гомілок, волосистій частині голови, пальцях, у слуховому проході дуже болючі.
2. Фурункули на верхній губі, в ділянці носогубної складки набувають злоякісного перебігу: значний і щільний набряк, інфільтрат розповсюджується в напрямку носогубної складки, внутрішнього кута ока, набуває темно-фіолетового кольору, виражена гарячка, головний біль, сонливість, різке погіршення загального стану. У випадках видавлювання фурункула є загроза розвитку сепсису, тромбозу вен, що мають анастомози із синусами головного мозку, менінгіту.
3. У хворих на цукровий діабет розвиваються великі інфільтрати із глибоким і значним некрозом тканин, є схильність до розвитку хронічного фурункульозу.
Фурункульоз
— це множинні фурункули на обмежених ділянках (локалізований фурункульоз) або на різних ділянках тіла (дисемінова-ний фурункульоз). Розрізняють також гострий і хронічний рецидивний фурункульоз. Розвитку фурункульозу сприяє сенсибілізація до стафілококів, зниження імунологічної реактивності організму, цукровий діабет, наявність хронічних вогнищ інфекції та сверблячих дерматозів.
Карбункул (carbunculus)
Етіологія.
Стафілокок золотистий.
Клініка.
Це конгломерат фурункулів на спільному інфільтраті, який має тенденцію до збільшення внаслідок периферійного росту, відбувається втягування в процес нових фолікулів і розповсюдження процесу в глибину. Через 4-5 днів формується гострозапальний щільний вузол до 5-10 см діаметром, темно-червоного кольору, надзвичайно болючий при пальпації. У подальшому навколо окремих фолікулів у кількох місцях виникає глибокий некроз шкіри. Вогнище набуває темного, аж до чорного забарвлення, в кількох місцях з'являються отвори, з яких виділяється гнійно-кров'яниста рідина, утворюються виразки з нерівними краями і зелено-жовтими некротичними стрижнями, які дуже повільно відділяються. Виразки можуть зливатись, формуючи глибокі, неправильної форми, із синюшними, в'ялими підритими краями, нерівним дном та гнійним нальотом дефекти шкіри і підшкірної клітковини, які кровоточать, а навколо тривалий час зберігаєть -ся інфільтрат. Виразки рубцюються впродовж 2-3 тижнів і більше. У тяжких випадках виникають озноб, гарячка, щільний набряк, лімфан-гіїт, лімфаденіт, маячення, менінгеальні симптоми.