Інфекційні хвороби шкіриСторінка 17
Набряк, еритема нігтьового валка, іноді на поверхні лущення, при натискуванні — болючість і виділення краплі гною (фото 33). При тривалому перебігу можливий розвиток міко-тичної екземи.
Диференційний діагноз
— із піококовою пароніхією.
Кандидозний дерматит у грудних дітей
виникає частіше відразу після народження або на 3-8 тижні життя. Уражається будь-яка
ділянка шкіри, вогнища поодинокі або множинні. Спочатку це маленькі, круглі, червоного кольору вогнища, які дещо підвищуються над рівнем шкіри, мають тенденцію до периферійного росту, злиття з утворенням бляшок або більш значних еритемно-сквамозних вогнищ з фестончастими краями і віночком відшарованого епідермісу. В інших випадках на поверхні еритемних вогнищ з'являються множинні міліарні везикули, які згодом засихають, утворюючи кірочки. У задавнених нелікованих випадках може розвинутись еритродермія.
Диференційний діагноз
— із дерматофітіями.
Лікування.
Протигрибкові мазі (нізорал, дермазол, кетодін, кето-зорал, мікозолон, клотримазол та інші).
Рідко трапляються такі кандидозні ураження шкіри: фолікуліт бороди, підшкірні абсцеси у дітей, гідраденіт, папуло-некротичні, веге-туючі, виразково-вегетуючі, папіломатозні, гіперкератотичні, омфа-літ у дітей, дерматит навколо грудних сосків у жінок, кандидозний дерматит долонь і підошов, вогнищеві ураження волосистої частини голови із випаданням волосся і сироподібними нашаруваннями та інші. У таких випадках етіологічний діагноз підтверджують виявленням у вогнищах дріжджових грибків.
Інші кандидозні ураження Кандидозна заїда
Це запалення кутиків рота.
Клініка.
Заїда часто двобічна, в глибині складок рота — мацерація, еритема, тріщини, по краю відшарований білий епідерміс, краї вогнищ іноді фестончасті, по периферії — маленькі еритемні плями, везикули, на поверхні вогнищ білі нальоти (фото 34). Суб 'єктивно — біль. Перебіг хронічний, схильний до рецидивів. У дорослих сприяючим чинником може бути користування зубними протезами. Необхідно диференціювати від стрептококових заїд (фліктени, утворення жовто-медових кірочок, наявність елементів імпетиго на шкірі, відсутність дріжджових грибків при лабораторному дослідженні).
Лікування.
Місцево протигрибкові мазі (нізорал, дермазол, клот-римазол та інші), ретельна дезінфекція зубних протезів.
Кандидозний хейліт
Це запалення слизової оболонки губ, спричинене дріжджовими грибками.
Клініка.
Слизова оболонка губ гіперемійована, іноді дещо набрякла, суха, є тріщини, лущення, відчуття стягування, болючості, може поєднуватись із кандидозними заїдами. Перебіг хронічний.
Діагноз
підтверджують виявленням дріжджових грибків при мікроскопії лусочок, матеріалу зішкрябування.
Диференційний діагноз
— із ураженням губ у хворих на дискоїд-ний червоний вовчак, червоний плоский лишай, іншими хейлітами.
Лікування.
Тривале змащування протигрибковими мазями або один із протигрибкових препаратів всередину (флуконазол, нізорал).
Кандидозний аніт
Це запалення в ділянці ануса. Часто розвивається у хворих на цукровий діабет, при тривалій антибіотикотерапії тощо.
Клініка.
Еритема, набряклість, білуваті нальоти, екскоріації як наслідок сильної сверблячки.
Діагноз
підтверджує наявність дріжджових грибків у матеріалі зішкрябування.
Диференційний діагноз
— із хворобою Крона, гемороєм, сифілітичними широкими кондиломами.
Лікування.
Призначають протигрибкові мазі (нізорал, клотрима-зол, мікозолон, травокорт чи інші) або один із антимікотиків всередину (флуконазол, нізорал).
Кандидоз нігтів
Кандидозна оніхія.
На поверхні нігтьової пластинки спочатку біля її основи, а згодом і на всій поверхні з'являються бурі, коричневі плями, формуються поперечні хвилясті валикоподібні борозенки, нігтьова пластинка стоншується, кришиться, іноді потовщена і деформована у вигляді оніхогрифозу, легко відшаровується (фото 32). Оніхія іноді поєднується із пароніхією, кандидозом слизових оболонок, шкіри. Частіше хворіють жінки, діти; у 70 % процес локалізується на руках.