Інфекційні хвороби шкіриСторінка 12
4. Дисгідротична форма: на склепінні ступень, бокових поверхнях, пальцях на тлі еритеми, набряку виникають згруповані везикули із грубою покришкою, які можуть зливатись, утворюючи бульозні елементи. Часто везикули нагноюються, перетворюючись у пустули, посилюється еритема, набряк, болючість, порожнинні елементи руйнуються, утворюються ерозії із валком відшарованого епідермісу по периферії; можливий розвиток лімфангіїту, регіонарного лімфаденіту
в паховій ділянці, підвищення температури тіла, порушення загального стану.
Названі форми дерматофітії ступень можуть комбінуватись.
Діагноз
грунтується на виявленні міцелію грибків у лусочках, покришках пустул, везикул; матеріал для мікроскопічного дослідження беруть з периферії вогнищ, де відбувається інтенсивне розмноження грибків.
Диференційний діагноз
— із дерматитами, екземою.
Лікування
залежить від клінічної форми:
а) сквамозна форма: втирання протигрибкових мазей впродовж 1-2 місяців;
б) інтертригінозна форма: у випадках наявності гострих запальних явищ впродовж 1-3 днів холодні дезінфікувальні примочки, пізніше — протигрибкові мазі, бажано комбіновані із вмістом кортикостероїдів з метою усунення запальних явищ, сверблячки (мікозолон, травокорт); надалі протигрибкові мазі без стероїдів.
в) дисгідротична форма: проколювання бульозних елементів, дезінфікувальні ванночки, примочки, пізніше комбіновані (із кортикостероїдами) протигрибкові мазі; у випадках, що супроводжуються значним набряком, вираженими запальними явищами, але без нагноєння, короткий курс (6-7 днів) кортикостероїдів усередину в помірних дозах (25-30 мг преднізолону); у разі нагноєння додають сульфаніламіди, антибіотики, крім пеніциліну (сильний сенсибілізатор); лікування протигрибковими мазями впродовж 1,5 - 2 міс.
г) гіперкератотична форма: спочатку на уражені ділянки накладають (бажано після теплих ванночок) кератолітичні мазі (карбо-дерм) під поліетиленову плівку на ніч, захищаючи навколишню здорову шкіру цинковою пастою від хімічних опіків, з метою розм'якшення і механічного видалення зроговілих мас зішкрябуванням, оскільки через значні рогові нашарування мазі не проникають, а отже, і не справляють лікувального ефекту; після очищення поверхні від рогових мас використовують протигрибкові мазі.
Необхідно зазначити, що у випадках дифузного ураження підошов, комбінації із ураженням кистей, нігтів, тулуба, призначають один із протигрибкових препаратів всередину без місцевої терапії (орунгал, ламізил, нізорал тощо).
Терапія має бути тривалою до повного зникнення об' єктивних і суб' єктивних симптомів, кількаразових негативних аналізів на наявність міцелію грибків.
Профілактика:
- лікування гіпергідрозу (паста Теймурова, присипка дитяча, галь-манін, «Комфорт» тощо), щоденне миття ніг із добрим висушуванням, щоденна зміна шкарпеток (не користуватись шкарпетками із синтетичних тканин, які не вбирають вологу), не носити тісного взуття, у теплу погоду частіше ходити босоніж;
- при відвідуванні басейнів, саун, лазні використовувати спеціальні тапочки, добре висушувати ступні, особливо в складках, у підозрілих випадках змастити йоддицерином;
- дотримання санітарного режиму у басейнах, лазнях, саунах, допускати до користування ними тільки здорових осіб після огляду дерматолога.
Інші грибкові ураження тильної поверхні ступень трапляються надзвичайно рідко і їх клініка, лікування такі самі, як у випадках дерма-тофітії кистей.
ДЕРМАТОФІТІЯ ТУЛУБА
Найчастіше трапляються такі форми дерматофітій.
Руброфітія тулуба
Етіологія.
Збудник — грибок Trichophyton rubrum.
Джерело зараження.
Хворі на руброфітію люди.
Шляхи зараження.
Переважно через предмети, одяг, які були в користуванні у хворих на руброфітію, шкіра тулуба уражається також внаслідок перенесення грибків із уражених ступень, нігтів, особливо під час миття.