Інфекційні хвороби шкіриСторінка 16
Профілактика
вторинна. Лікування чи профілактика підвищеної пітливості, використання мила із сіркою, шампунів із кетоконазолом (нізоралом).
КАНДИДОЗ (CANDIDOSIS)
Це загальна назва уражень шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів дріжджовими грибками, переважно білою кандидою Candida albicans, рідше C. glabrata, krusei тощо. Збудник досить поширений, його висівають у здорових людей з порожнини рота в 47 %, з кишечника — у 27 %, анальної ділянки — у 12 %, статевих органів — у 10 %, у 67 % хворих із злоякісними пухлинами, у 10-16 % жінок із запальними процесами геніталій, а в останні місяці вагітності — у 30-60 %. Первинне інфікування людини відбувається під час пологів від матері, згодом із зовнішнього середовища пологових будинків, з рук персоналу, білизни тощо. У старшому віці і в дорослих кандидоз є типовою ендогенною інфекцією. Кількість хворих на кандидоз збільшується із кожним роком. Цьому сприяють чинники, які знижують реактивність організму: тривала і масивна антибіотикотерапія (дисбактеріоз), стероїдна терапія, зниження активності сироваткової фу-нгістази і лізоциму, які пригнічують дріжджову флору; ендокринопатії (цукровий діабет, ожиріння, синдром Кушинга, гіпопаратиреоїдизм, гіпоадренокортицизм, гіпотиреоїдизм); тривале вживання гормональних контрацептивів (естрогенний компонент сприяє підвищенню концентрації глюкози в крові і секретах), метронідазолу (трихопо-лу); злоякісні пухлини, лейкози; трансплантація органів, СНІД та інші набуті й уроджені імунодефіцитні стани, а також місцеві впливи (мацерація, тривалі оклюзійні пов'язки із кортикостероїдними мазями тощо).
Кандидозний стоматит
Кандидозний стоматит (пліснявка, запалення слизової оболонки рота) найчастіше трапляється у новонароджених і в дітей молодшого віку, в дорослих — як ускладнення антибіотикотерапії, стероїдної і цитостатичної терапії. На слизовій оболонці рота (щоки, язик, піднебіння, ясна) з' являються множинні білі точкові нальоти, що нагадують манну крупу чи сир, згодом зливаються, утворюючи білі плівки різних розмірів і форм, які спочатку легко видаляються тампоном, залишаючи червону блискучу слизову оболонку. Надалі плівки набувають бурого кольору, щільно з' єднані із слизовою оболонкою і погано або зовсім не знімаються. На спинці язика можливе утворення
глибоких складок, а в лакунах мигдаликів — білих крапок (фолікулярна кандидозна ангіна). Суб'єктивно — відчуття печіння.
Діагноз
підтверджують виявленням дріжджових грибків у матеріалі зскрібка із слизової оболонки рота.
Диференційний діагноз
— із червоним плоским лишаєм слизових оболонок рота, лейкоплакією.
Лікування.
Всередину — один із протигрибкових препаратів (флу-коназол, орунгал, нізорал) згідно із схемами, викладеними в анотаціях до ліків.
Кандидоз шкіри і нігтів Клінічні різновиди кандидозу шкіри
Кандидоз великих складок
(пахових, під молочними залозами у жінок, міжсідничних, пахвинних тощо): вогнища ураження яскраво-червоного кольору, блискучі, наче вкриті лаком, на поверхні білий наліт, у глибині складок тріщини, контури вогнищ чіткі і виходять за межі дотикових поверхонь, іноді поліциклічні; по краю — відшарування епідермісу, а по периферії — множинні відсіви у вигляді в'ялих пустул, фолікулярних і перифолікулярних папул, еритемно-сквамозних елементів, поверхневих інфільтрованих бляшок, вкритих лусочками і кірочками. Суб' єктивно — сверблячка, відчуття печіння.
Диференційний діагноз
— із дерматофітією складок.
Кандидозна міжпальцева ерозія кистей
частіше трапляється у дорослих, а ступень — у дітей. Шкіра в складках — мацерована, червона, білий наліт, у глибині складки тріщина чи ерозія, по краях — відшарування епідермісу у вигляді бордюра (фото 32). Часто трапляється в осіб, які постійно контактують з водою, сиропами, фруктами під час їх обробки .
Кандидозна пароніхія.