Дерматит та екземаСторінка 4
8. Максимальна площа змащуваної поверхні не повинна перевищувати 20 % площі тіла.
9. При змащуванні губ, калитки, ділянки попрілостей всмоктування топічних стероїдів збільшується в 100 разів.
Прогноз:
з віком процес стихає, загострення трапляються у пубертатний період, в більшості хворих тривалість хвороби 15-20 років, у 30-50 % розвивається бронхіальна астма, поліноз. Якщо хвороба виникає у дорослому віці, то перебіг тяжкий.
Специфічна профілактика
не розроблена, при визначенні профілактичних заходів слід враховувати всі зазначені вище моменти, що можуть загострювати процес на шкірі, а також індивідуальні особливості конкретного хворого, уникнення емоційних перевантажень, частого миття з милом.
СЕБОРЕЙНИЙ ДЕРМАТИТ (DERMATITIS SEBORRHEICUM)
Патогенез.
У розвитку хвороби певне значення мають спадкові чинники. Хворіють переважно у віці 20-50 років, захворювання трапляється у 2-5 % населення. Протягом останніх років дійшли до висновку, що провідну роль в патогенезі себорейного дерматиту відіграє грибок Pityrosporum ovale (Malassezia furfur). Подібна висипка може розвинутись внаслідок дефіциту цинку за умов тривалого повного парентерального харчування, значному дефіциті нікотинової кислоти, при хворобі Паркінсона і медикаментозному паркінсонізмі.
Клініка.
Характерна локалізація висипки на волосистій частині голови, бровах, віях (блефарит), в ділянці бороди, вусів, обличчя, крил носа (метелик), завушній ділянці, лоба на межі волосистої частини голови (себорейна корона), в ділянці носогубних складок, перенісся, зовнішнього слухового проходу, складок, зовнішніх статевих органів. Виникають жовто-червоні (іноді з бурим відтінком) плями і папули з відносно чіткими межами і лущенням на поверхні (фото 61). Форма поліциклічна, кільцеподібна, монетоподібна. В складках (за вухами,
під пахвами, молочними залозами у жінок, в пахових складках), а також в ділянці волосистої частини голови, часто спостерігають мо-кнення, тріщини, липкі кірочки. Висипка супроводжується сверблячкою , особливо при посиленому потінні.
Перебіг
хронічний із загостреннями восени і взимку. В період загострення можливий розвиток еритродермії.
Патогістологія:
вогнищевий паракератоз, помірний акантоз, спо-нгіоз, неспецифічне запалення дерми, характерна ознака — наявність нейтрофілів у вічках волосяних фолікулів, кірочках, лусочках.
Диференційний діагноз
— із псоріазом, імпетиго, дерматофітія-ми, кандидозом.
Лікування
має бути тривалим, підтримуючим. Ефективні кортикостероїдні мазі, але їх ефект інколи не стійкий. Доцільне використання комбінованих стероїдних мазей (мікозолон, тридерм, травокорт тощо), які у своєму складі мають протигрибковий компонент. При ураженнях складок ефективний фукорцин, на волосисту частину голови — шампуні «Нізорал», «Еберсепт», «Перхотал», «Дермазол», «Альгопікс», в окремих випадках ефективний крем кетозоралу (нізо-ралу). Сприятливий вплив має ультрафіолетове опромінення. Показані також біотин, вітаміни В2, В6, В12.
Прогноз
для повного одужання часто невизначений, при локальних ураженнях загальний стан хворих не порушується.
Себорея голови (seborrehea capitis)
Патологія має генетичну основу. Доведена провідна роль гормональних зрушень у хворих на себорею — збільшення продукції андрогенів і зменшення вмісту естрогенів. Певне значення має наявність грибків Pityrosporum ovale, що підтверджують частим їх виявленням на волосистій частині голови і ефективністю шампуню «Кетозорал» (нізорал). Хворіють люди різного віку, так звана фізіологічна себорея проявляється в період статевого дозрівання і може припинитись після закінчення цього періоду через 2-5 років. Основу себореї складає порушення функції сальних залоз і якісні зміни шкірного сала.
Клініка.
Розрізняють жирну і суху себорею. Жирну ще поділяють на рідку і густу.
Рідка жирна себорея.
Частіше розвивається у дівчат в період статевого дозрівання (10-14 років). Шкірне сало рідке, маслянисте, волосся жирне, злипається, з'являється значне лущення (лупа). Можливі ускладнення: піодермії, себорейне випадання волосся, яке посилюється у жінок під час вагітності, вигодовування немовлят.
Густа жирна себорея.
Частіше хворіють хлопці 16-20 років. Шкіра щільна, малоеластична, на її поверхні — численні розширені вічка сальних залоз у вигляді бурих крапок, колір шкіри сірий, тьмяний, неприємний запах шкірного сала. Виникають ускладнення — атероми, вугри, піодермії. Волосся густе, грубе, жорстке, лусочки на шкірі голови прикріплені щільно.