Дерматит та екземаСторінка 3
ІІ. Додаткові ознаки:
1. Ксероз (сухість шкіри).
2. Посилення шкірного малюнка на долонях.
3. Негайна реакція шкірної гіперчутливості.
4. Високий рівень ^ Е в крові.
5. Початок у дитячому віці.
6. Часті стафілококові та герпетичні інфекції шкіри внаслідок зниження клітинного імунітету.
7. Екзема сосків.
8. Хейліти (запалення слизової оболонки губ).
9. Складка Дені-Моргана на нижніх повіках.
10. Кератоконус.
11. Рецидивні кон'юнктивіти.
12. Передня субкапсулярна катаракта.
13. Блідість чи еритема обличчя.
14. Перифолікулярна локалізація висипки.
15. Складки на передній поверхні шиї.
16. Білий дермографізм.
17. Свербіж після посиленого потіння.
18. Підвищена чутливість до вовни та ліпідних розчинників.
19. Харчова непереносимість.
20. Вплив емоційних і середовищних чинників на перебіг хвороби. Діагноз АД вважають доведеним, якщо в хворого є 3 або 4 обовя -зкові ознаки і 3 та більше додаткових ознак.
Лабораторним підтвердженням діагнозу, поряд із клінікою, можуть бути: підвищення в крові рівня імуноглобулінів Е, підвищення співвідношення Т-хелпери/супресори; підвищення внутрішньоклітинної концентрації фосфодіестераз, зниження внутрішньоклітинної концентрації цАМФ, еозинофілія, наявність у фенотипі антигену БЯ7, колонізація ураженої і прилеглої шкіри золотистим стафілококом та інші.
Можливі ускладнення з боку шкіри: піодермічні процеси, а також герпетична екзема, еритродермія, катаракта у віці 15-25 років.
Диференційний діагноз:
себорейний дерматит, контактний дерматит, нумулярна екзема, грибоподібний мікоз, гістіоцитоз Х.
Принципи лікування
атопічного дерматиту:
- виключення харчових (риба, яйця, шоколад, арахіс, молоко, соя, пшениця), респіраторних алергенів та інших зазначених вище чинників, що можуть провокувати загострення;
- курортотерапія (морський чи гірський клімат залежно від індивідуальної реакції на ці чинники);
- використання антигістамінних та антисеротонінових препататів: кетотіфен (задітен, бронітен, астафен), цинаризин (стугерон), фенка-рол, перитол, лоратадин, еріус тощо, які, проте, не завжди дають бажані результати.
Рекомендують також ангіопротектори: пармідин (продектин), кса-нтинолу нікотинат, непряме ендолімфатичне введення Т-активіну, де-лагіл. При вираженій нічній сверблячці — амітриптилін у юнаків і дорослих. Застосовують також вітаміни А, Е, С, Н (біотин), В6, піридоксальфосфат тощо. Хворих переконують не терти і не розчухувати шкіру. В тяжких випадках — короткий курс кортикостероїдів всередину.
Стосовно місцевої терапії, рекомендують уникати частого миття у ванні або під душем з милом; категорично забороняють ванни із піною. Слід застосовувати нейтральні або кислі мила, у ванну додавати жирні олії фабричного виготовлення, а для маленьких дітей робити «ванну Кле-опатри» (1 склянку молока емульгують із столовою ложкою маслинової олії і виливають у ванну). Після миття шкіру, особливо в ділянці складок, необхідно змастити кремом (топікрем) або жиром, носити треба білизну із бавовняних тканин, безпосередньо на шкіру не одягати вовняних виробів і виробів із штучних тканин. У випадках ускладнення піодермією рекомендують еритроміцин. При загостреннях застосовують певний час кортикостероїдні креми і мазі (елоком, адвантан).
Загальні правила застосування топічних стероїдів у хворих на АД
1. Топічні стероїди потрібно використовувати тільки для лікування проявів АД, а не для їх профілактики.
2. Перевагу віддають препаратам з високою активністю та безпечністю, з пролонгованою дією (застосування 1 раз на день): адван-тан, елоком.
3. Починають терапію з призначення сильних стероїдів впродовж 4-5 днів, а надалі впродовж 2-3 тижнів використовують топічні стероїди слабшої активності.
4. Перевагу слід віддавати коротким інтермітуючим курсам, а не тривалому безперервному застосуванню.
5. Фторовані топічні стероїди не слід призначати дітям перших років життя, не застосовують їх на обличчі, складках шиї, аногеніта-льній ділянці.
6. При лікуванні дітей перших років життя перевагу віддають препаратам останнього покоління - метилпреднізолону ацепонату (ад-вантану) та мометазону фуроату (елокому), які є доволі безпечними, викликають мінімум побічних ефектів; їх застосовують 1 раз на день, тривалість курсу лікування 14-21 день.
7. Проведення тандем-терапії (змащування через день), а також почергове змащування певних ділянок, що забезпечує зменшення площі змащування. а отже. і всмоктування стероїдів.