Дерматит та екземаСторінка 2
Розвиток висипки на шкірі у дітей починається з другого місяця життя і пізніше, часто збігається із введенням догодовування чи переведенням дітей на штучне вигодовування. У 60 % хворих хвороба виникає на 1-му році життя, у 30 % — у віці 1-5 років, у 10 % — між 6-20 роками і дуже рідко — у дорослому віці.
Виділяють чотири періоди (стадії) атопічного дерматиту. Перший (немовлятковий) період, або ексудативна стадія (дитяча екзема) (2 міс. - 2 роки).
Перша висипка у більшості дітей з' являється на обличчі (65 %), волосистій частині голови (34 %), в ділянці ліктьових (27 %) і колінних суглобів (27 %), рідше на розгинальних поверхнях гомілок, кистей, ступень, переважають ексудативні явища. Спочатку це еритемні, набряклі вогнища, лущення, згодом виникають мікровезикули, мокнення, утворення кірочок, тріщин (фото 56). Висипка супроводжується інтенсивною сверблячкою, може ускладнюватись піококовою інфекцією із збільшенням регіонарних лімфовузлів. На другому році життя у більшості дітей інтенсивність ексудативних явищ поступово зменшується і може настати часткова ремісія або повний регрес висипки (у половини дітей у 3-х річному віці.).
Другий (дитячий) період (3-11 років).
Починаючи з цього періоду переважають явища ліхеніфікації (шкіра потовщена, суха). У хворих спостерігають обмежені слабо запальні плями із лущенням в ділянці зап' ястя, кісточок, стегон, сідниць, ліктьових та підколінних згинів, рідше на розгинальних поверхнях кінцівок. У 2/3 таких хворих атопічний дерматит регресує до 6 року життя (фото 57, 58).
Третій (підлітковий) період (12-20 років).
Потовщені, ліхеніфі-ковані, сухі бляшки на обличчі, шиї, верхніх кінцівках, спині, в ділянках великих складок. В окремих хворих еритросквамозні ураження набувають дифузного характеру і захоплюють значні ділянки (фото 59, 60).
Четвертий (дорослий) період (після 20 років).
Сухість шкіри кистей, обличчя, шиї, ураження ліктьових і підколінних складок. Фіксовані вогнища ліхеніфікації, лущення, екскоріації, трапляються випадки дифузного ураження шкіри і навіть еритродермії. Такі прояви ато-пічного дерматиту спостерігають у 10 % дітей, коли вони стають дорослими.
Крім того, залежно від переважання елементів висипки, можна виділити екземоподібну, пруригінозну, ліхеноїдну форми атопіч-ного дерматиту.
Перебіг.
Виділяють також три типи перебігу атопічного дерматиту. Перший тип трапляється у 7,4 % випадків, коли хвороба виникає в перші 3 місяці життя і після дворічного перебігу закінчується одужанням. Другий тип (31,4 %) — після дворічного існування маніфе-стної форми настає ремісія від 6 місяців до 3 років. У подальшому процес набуває рецидивного пребігу. Для третього типу (61,2 %) характерний безперервно-рецидивний перебіг.
У дітей 15-річного віку висипка зберігається у 63 % випадків і локалізується в ліктьових (59 %) і підколінних (64 %) ямках. Інші вогнища локалізуються в ділянці променезап'ясткових суглобів, шиї, на повіках, за вухами, у 75 % шкіра суха. У 26 % хворих спостерігаються заїди або ексфоліативний хейліт. Фолікулярний кератоз вияв -ляють у 54 % хворих. У більшості хворих після 30 років ураження стають локальними або зникають, а після 40 років дерматологічні симптоми залишаються у поодиноких хворих.
Сезонність проявів хвороби виявлена у 77 % хворих, чинником ризику стосовно загострень є осінньо-зимовий і весняний сезони, погіршення у спеку — у 15 %, після стресів — у 33 %. Перебування в запилених приміщеннях провокує загострення хвороби у 43 % хворих, перебування у горах посилює симтоматику у 20 % випадків і на морі — у 23 %.
Чинниками, які провокують загострення хвороби, можуть бути харчові алергени, ліки, особливо пеніцилін, аспірин, новокаїн, які, до речі, можуть спровокувати у хворих на атопічний дерматит розвиток бронхіальної астми; укуси комах, кліщів, посилене потіння, побутовий пил, який містить епідермальні речовини (волосся, вовну, лупу, кліщі типу дерматофагоїдес); контакт із деякими рослинами, пліснявою, профілактичні щеплення тощо. У таких хворих спостерігають підвищену чутливість до механічних впливів на рецептори шкіри.
Патогістологія:
в епідермісі — акантоз, спонгіоз, в дермі — інфільтрати із лімфоцитів, моноцитів, опасистих клітин.
Критерії діагностики АД
І. Обов'язкові ознаки:
1. Свербіж.
2. Типова морфологія та ділянки ураження : у дітей на обличчі й розгинальних поверхнях кінцівок, у дорослих в ділянках ліктьових і підколінних складок.
3. Хронічний, рецидивний перебіг.
4. Особистий чи родинний анамнез, обтяжений атопічними хворобами (АД, атопічна бронхіальна астма, атопічний риніт).