Дерматит та екземаСторінка 19
Профілактика.
Дотримання гігієни, регулярне миття, не носити тісний одяг, особливо із тканин, що подразнюють шкіру, профілактика пітливості (дитяча присипка).
Пітиріаз білий (Pityriasis alba)
Виникає частіше у дітей на обличчі, але уражаються й інші ділянки шкіри. Рідше хворіють дорослі. У розвитку цієї хвороби має зна -чення себорейний стан, в лусочках виявляють Mallazia furfur, останні дані говорять про те, що саме цей дріжджоподібний грибок є причиною цієї патології. Процес поверхневий і захоплює переважно роговий шар епідермісу.
Клініка.
З'являються плями різних розмірів, круглої чи овальної форми, з відносно чіткими контурами, блідого або світло-рожевого кольору і висівкоподібним лущенням на поверхні. За наявності великої кількості лусочок плями виглядають білими або сірувато-білими, вони різко контуруються на тлі засмаги. Хвороба не спричиняє суб' єктивних відчуттів, схильна до хронічного перебігу, рецидивів. Після вилікування на місцях ураження тривалий час залишається вторинна лейкодерма.
Дифереціюють
хворобу із вітиліго (колір білий, як вапно, дуже чіткі контури, немає лущення, виявляють гіперпігментовану облямівку навколо).
Лікування.
Місцево-клотрисал, клотримазол, міконазол та інші протигрибкові препарати. За наявності еритеми, свербежу- три дерм, або бетасолік впродовж кількох днів, а далі продовжити лікування протигрибковими препаратами, у дисемінованих випадках протигрибкові препарати всередину. Хворобу вважають вилікуваною, коли на поверхні плям немає лущення, навіть прихованого, що з'ясовують зішкрябуванням. У такому разі для прискорення репігментації рекоме -ндують засмагання на сонці або ультрафіолетове опромінення.
ПРОФЕСІЙНІ
ДЕРМАТОЗИ
Це група дерматозів, які спричинені виключно або переважно професійними чинниками.
Етіологія і патогенез.
Етіологічні чинники цих дерматозів дуже різноманітні, серед них 94 % становлять хімічні речовини. За механізмом дії на шкіру етіологічні чинники можна згрупувати таким чином:
1. Припікаючі: концентровані мінеральні кислоти і луги, солі тяжких металів та інші.
2. Подразнювальні: розведені кислоти і луги, органічні розчинники (бензин, гас, ацетон, уайт-спірит, бутанол, змащувальні мастила, охолоджуючі емульсії тощо).
3. Сенсибілізатори:
а) полімери: штучні смоли, клеї, прес-порошки, пластмаси, синтетичні волокна і тканини, натуральні і синтетичні каучуки, гума та інші;
б) солі хрому, нікелю (нікелева короста), кобальту, цемент (цементна екзема), побутові пасти;
в) ліки: антибіотики, аміназин, новокаїн, сульфаніламіди, вітамін В1;
г) скипидар (мастика), формальдегід (формідрон, зубні пасти), інсектициди;
д) рослини: пастернак, тютюн (тютюнові дерматити).
4. Фотодинамічні речовини: продукти перегонки нафти, вугілля, сланців, гудрон, асфальт, креозотові і антраценові мастила (фотодер-матити).
Чинники, що сприяють розвиткові профдерматозів: висока температура, запиленість, вологість, посилене потіння, тертя, мацерація шкіри.
Розрізняють професійні прикмети (не заважають виконувати певну роботу і не призводять до втрати працездатності): забарвлення шкіри, відкладання в шкірі різних речовин, тріщини, екскоріації, змозолілості, телеангіектазії, зміни нігтів, пігментації, рубці, атрофії) і професійні дерматози (спричиняють тимчасове зниження або втрату працездатності).
Виділяють такі клінічні форми професійних дерматозів.
1. Професійний епідерміт:
сухість шкіри, лущення, тріщини, немає запальних процесів.
2. Простий контактний професійний дерматит:
еритема, набряк, папули, везикули, бульозні елементи, печіння, болючість, можливе ускладнення піодермією.
3. Алергійний контактний професійний дерматит:
запальні явища розвиваються через певний проміжок часу після повторних контактів із різними речовинами. Клініка така ж, як і при непрофесійних алергійних дерматитах.
4. Професійна екзема:
спочатку — часта локалізація на відкритих ділянках, згодом — тенденція до дисемінації, вогнища із чіткими контурами, менш інтенсивне і короткочасне мокнення, інші симптоми — як при справжній екземі.
5. Масляні фолікуліти:
переважно на розгинальних поверхнях передпліч, кистей, стегон, передній черевній стінці спочатку виникають комедони, згодом — фолікулярні папули (рогові акне) і фолікуліти.
6. Професійний фотодерматит
розвивається в осіб, які працюють із асфальтом, гудроном, просмолюють шпали, працюють на виробництві рубероїду і зазнають сонячного опромінення. Висипка локалізується тільки на забруднених вказаними речовинами ділянках і тих, які піддавались впливу сонячного проміння. З'являється сверблячка, печіння, болючість, еритема, яка при продовженні дії вказаних чинників набуває насиченого червоного кольору, набряк.