Дерматит та екземаСторінка 17
При варикозних екземах — хірургічне лікування варикозу.
У випадках дисемінованих екзем показана загальна терапія: ан-тигістамінні препарати (астемізол, фенкарол, феністил, терфенадин, дипразин, тавегіл, перитол та інші), заспокійливі (діазепам, гідазепам, реланіум, терален, еленіум та інші) і снодійні (радедорм, нітразепам), рибоксин. Коли немає різкого загострення, можна використати гіста-глобулін. В гострих випадках — тіосульфат натрію 30 % по 10 мл в/в, хлористий кальцій чи глюконат кальцію 10 % по 10 мл в/в, сечогінні (фуросемід) впродовж 3-4 днів.
В особливо резистентних і поширених випадках застосовують кортикостероїдні препарати впродовж 3-4 тижнів (дипроспан, флос-терон, кеналог-40, депо-медрол, таблетовані форми дозою 30-60 мг на добу преднізолону з поступовим зниженням дози). У випадках значного ускладнення піодермічним процесом — сульфаніламіди (бісе-птол, котримоксазол, сульфадиметоксин, сульфален та інші) або антибіотики (доксициклін, еритроміцин та інші). Слід уникати препаратів пеніциліну, новокаїну як сильних сенсибілізаторів.
По можливості корекція внутрішньої патології, особливо з боку шлунково-кишкового тракту (вобензим, фестал та інші ферментні препарати, ентеросорбенти), усунення дії виявлених алергенів. Вилучають: алкогольні напої, пиво, екстрактивні страви (бульйони курячі, качачі), харчові алергени (шоколад, апельсини та інші цитрусові, горіхи, гриби, натуральний мед, какао та інші).
Фітотерапія
— застосування протиалергійних зборів (квіти бу -зини, пижми, трава звіробою, фіалки триколірної), відвару коренів валеріани, настоянки валеріани, глоду, глухої кропиви та інші.
Курортотерапія
показана при хронічних випадках у фазі ремісії.
Прогноз
при гострій екземі сприятливий, може настати повне одужання. Варикозна, паратравматична екземи при усуненні вари-козу, загоєнні ран, нориць теж можуть бути повністю вилікувані. Справжня (істинна) екзема більш резистентна до терапії, схильна до рецидивів.
Профілактика
рецидивів зводиться до раціональної терапії екзем, усунення чинників, які можуть загострювати процес, виключення алкогольних напоїв, харчових алергенів, екстрактивних страв, подразнення шкіри хімікатами (цемент, пральні порошки, пасти, фарби, лаки тощо), синтетичною і вовняною тканинами, нормалізація функції шлунково-кишкового тракту. При варикозній екземі рекомендують оперативне видалення розширених вен, користування еластичними бинтами, раціональне лікування трофічних виразок.
МОНЕТОПОДІБНА ЕКЗЕМА (ECZEMA NUMMULÄRE)
Синонім.
Нумулярна екзема (дерматит). Етіологія
не відома.
Патогенез
остаточно не з'ясований. Певну роль відіграє сенсибілізація до стафілококів за наявності хронічних вогнищ інфекції, підвищена чутливість шкіри до мила, лугів, холоду. Найчастіше хворіють в юнацькому та похилому віці.
Клініка.
У хворих ніби безпричинно виникають рожеві, згодом — темно-червоні, запальні, круглі чи овальні вогнища діаметром 1-4 см, чітко відмежовані, дещо інфільтровані, які складаються із міліарних папул, везикул і супроводжуються вираженою сверблячкою. Іноді спостерігають невелике мокнення, хоча воно може бути і прихованим і виявляється тільки при зішкрябуванні поверхні вогнищ. На них можуть бути кірочки, екскоріації, лусочки, іноді виявляють схильність до дисемінації. Висипка локалізується переважно на кінцівках і рідко — на тулубі (фото 74). Перебіг хронічний із тенденцією до загострення у частини хворих в холодний сезон.
Диференційний діагноз
— із дерматофітіями.
Лікування
— як при справжній екземі, хоча монетоподібна екзема часто резистентна до терапії. Спостерігають сприятливий вплив на перебіг цієї екземи вітаміну А, санації хронічних вогнищ інфекції. В
окремих випадках після кількох років існування хвороба спонтанно регресує. Застосовують кортикостероїдні мазі, антибіотики в разі виявлення стафілококів.
СЕБОРЕЙНА ЕКЗЕМА (ECZEMA SEBORRHEICUM)
Етіологія
не відома.
Патогенез
остаточно не з'ясований, у розвитку мають значення генетичні чинники, себорейний стан тощо. Патологія розвивається після періоду статевого дозрівання.
Клініка.
Виділяють дві форми себорейної екземи.
Перша форма:
процес локалізується на волосистій частині голови, в ділянці вушних раковин і завушних складок, рідше — на обличчі, шиї, грудях, згинальних поверхнях кінцівок, схильний до ексудації, супроводжується вираженою сверблячкою. На волосистій частині голови на тлі еритеми — нагромадження лусочок (лупа), кірочок, які іноді вкривають голову у вигляді панциря. Волосся злипається, може тимчасово випадати. Під кірочками — волога поверхня. По краю волосистої частини голови у вигляді червоної запальної смуги — облямівка, вкрита лусочками і кірочками (себорейна корона).