Жовчнокам'яна хвороба

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання жовчного міхура і жовчних шляхів / Жовчнокам'яна хвороба

Сторінка 3

Перебіг жовчнокам'яної хвороби часто не передбачений. Довготривалий безсимптомний холецистолітіаз несподівано може проявитися гострим деструктивним холециститом або механічною обтураційною жовтяницею та іншими ускладненнями, пов'язаними з переміщенням каменів. Так, тривале закупо-рення каменем міхурової протоки призводить до водянки або емпієми жовчного міхура. Камені невеликих розмірів, які потрапили через міхурову протоку в холедох, можуть "рости" або накопичуватися в ньому, викликаючи згодом закупорення загальної жовчної протоки, механічну жовтяницю та холангіт. У деяких випадках камені великих розмірів зумовлюють декубітальний некроз стінки жовчного міхура з утворенням біліодигестивних або біліо-біліарних (хо-лецистохоледохеальних) нориць. Потрапляючи у кишечник, вони можуть спричинити біліарну кишкову непрохідність, а у холедох - механічну жовтяницю.

У більшості випадків холецистолітіаз проявляється клінічно при наявності у жовчному міхурі інфекції, порушенні його функції і пасажу жовчі та закономірно переходить у гострий або хронічний холецистит.

Холецистит (запалення жовчного міхура) є дуже поширеною патологією і серед хірургічних хвороб органів черевної порожнини займає за частотою одне з перших місць. Зустрічається в будь-якому віці, але переважно після 50 років. Порівняно з чоловіками жінки хворіють на холецистит у 2-3 рази частіше.

Запалення жовчного міхура може бути гострим (гострий холецистит) і хронічним (хронічний холецистит). Залежно від наявності чи відсутності каменів у цьому органі розрізняють гострий і хронічний калькульозний холецистит та гострий і хронічний холецистит без каменів (безкамінний). Калькульозна форма холециститу зустрічається набагато частіше. Розглянемо послідовно запальні захворювання жовчного міхура (гострий та хронічний холецистит) і холедохолітіаз як самостійну форму вияву жовчнокам'яної хвороби і як наслідок ускладненого перебігу холециститу.

Для кращого засвоєння матеріалу питання лікування жовчнокам'яної хвороби, різних форм холециститу та їх ускладнень викладено разом у розділі "Лікування".

Гострий холецистит

Серед гострих захворювань органів черевної порожнини холецистит займає друге місце, поступаючись тільки гострому апендициту. Гострий холецистит може бути проявом самостійного захворювання жовчного міхура, але набагато частіше є ускладненням хронічного калькульозного холециститу.

Етіологія і патогенез

Виникнення і розвиток гострого холециститу спричиняє багато факторів, найважливішими з яких вважають інфекцію, стаз жовчі, рефлюкс панкреатичних ферментів, алергічні реакції, порушення кровопостачання стінки жовчного міхура. У жовчі більшості хворих з гострим запаленням даного органа виявляють патогенну мікрофлору. Інфекція може потрапляти в жовчний міхур різними шляхами: гематогенним, лімфогенним, висхідним. Найчастіше збудниками запалення є ентерококи, стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, протей.

Застій жовчі в міхурі частіше виникає внаслідок блокади міхурової протоки каменем, паразитами, слизом. Серед інших причин мають значення запальні процеси у великому дуоденальному соску, дуоденостаз, порушення нервово-рефлекторної регуляції моторної функції цього органа тощо. Інфікування жовчі відбувається вже на фоні застою. Головним наслідком стазу жовчі в міхурі є зниження бар'єрної функції епітелію слизової оболонки (до того ж травмованої конкрементами), яка стає вразливою для мікрофлори жовчі.

При функціональних або органічних порушеннях у сфінктері великого дуоденального соска сік підшлункової залози може потрапляти в жовчний міхур (панкреатобіліарний рефлюкс) і, за умови жовчної гіпертензії, уражати його слизову оболонку, спричиняючи її некроз і підвищуючи проникність стінки міхура, - виникає ферментативний холецистит.

У хворих похилого і старечого віку значну роль у патогенезі гострого холециститу відіграють порушення кровопостачання стінки жовчного міхура, зумовлені атеросклеротичним процесом. При тромбозі міхурової артерії розвивається тотальна або вогнищева гангрена цієї стінки.

Причиною гострого безкамінного холециститу є функціональні та органічні процеси в шийно-протоковій ділянці жовчного міхура, що спричиняють стаз жовчі та спалах інфекції, а також закидання в даний орган панкреатичного соку в умовах жовчної гіпертензії.

Таким чином, серед багатьох причин гострого холециститу головними слід вважати: обтурацію міхурової протоки каменем, застій жовчі, спалах інфекції. У більшості випадків гострий холецистит є ускладненням хронічного запального процесу в жовчному міхурі.

Патоморфологія

Гостре запалення жовчного міхура з порушенням відтоку жовчі призводить до значного підвищення тиску в цьому органі (до 400-600 мм вод. ст.), збільшення його об'єму, набряку стінок, стиснення судин і порушення мікроциркуляції. Стінка міхура стає набряклою, гіперемованою, з ціанотич-ним відтінком. Серозна оболонка тьмяна, матова, з нальотом фібрину. Слизова оболонка червоного кольору.