Гострі гнійно-деструктивні захворювання легень і плеври

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Хірургічні захворювання легень і плеври / Гострі гнійно-деструктивні захворювання легень і плеври

Сторінка 5

Хронічний абсцес легень виникає у 12-15 % випадків при існуванні легеневого нагноєння понад 6-8 тижнів, клінічно характеризується циклічним перебігом. У стадії ремісії хворі скаржаться на помірну задишку, кашель з виділенням слизистого або слизисто-гнійного харкотиння. При загостренні процесу з'являється кашель з великою кількістю (200-300 мл) гнійного харкотиння з неприємним запахом, посилюється біль у грудях, прогресує задишка, гектична температура з перепадами 1,5-2о. Запаморочення, зниження апетиту, загальна слабість збільшуються відповідно до наростання інтоксикації. Шкірні покриви бліді, спостерігається помірний акроціаноз, дихання прискорене до 2030 за хвилину. Нігтьові фаланги через 6-8 місяців захворювання набувають форми барабанних паличок, грудна клітка деформується, голосове тремтіння незначно послаблюється на боці ураження. Перкуторно - вкорочення перкуторного звуку в проекції патологічного процесу; аускультативно - велика кількість різнокаліберних вологих хрипів на фоні амфоричного дихання.

Рентгенологічно хронічний абсцес легені проявляється у вигляді однієї або декількох порожнин деструкції правильної округлої форми з товстою, щільною капсулою. При загостренні процесу можна визначити порожнину з горизонтальним рівнем рідини та газовим пузирем над нею. Розвиток пери-фокального ураження залежить від фази процесу.

Діагноз "інфекційна деструкція легень" встановлюють на основі анамнезу, клінічних проявів, лабораторних та рентгенологічних даних. Основним джерелом верифікації діагнозу є дані рентгенологічного дослідження: рентгеноскопія, томографія, по можливості - комп'ютерна томографія. Без системного повторного рентгенологічного дослідження важко оцінити успішність проведеного лікування.

Серед лабораторних методів дослідження необхідно виділити бактеріологічний - визначення збудника.

У перелік обов'язкових інструментальних досліджень потрібно включити бронхоскопію, яка дозволяє виключити пухлинну природу процесу, провести збір матеріалу для бактеріологічного і цитологічного досліджень.

Фібробронхоскопія в поєднанні з черезбронхіальною біопсією із стінки порожнистого утвору має велике значення.

Розрізняють такі варіанти розвитку гнійно-деструктивних захворювань легень:

1. Сприятливий перебіг. При адекватному лікуванні відзначається швидкою позитивною клініко-рентгенологічною та лабораторно-морфологічною динамікою і завершується одужанням.

2. Непрогресуючий перебіг. Недостатнє дренування гнійно-деструктивного вогнища та постійна гнійна інтоксикація призводять до переходу процесу в хронічну форму.

3. Прогресуючий перебіг. Зумовлюється поєднанням ряду несприятливих факторів (низька резистентність організму, автоімунна агресія, висока вірулентність збудника тощо) та характеризується поширенням зони некрозу і деструкції з переходом у гангрену.

4. Інкапсульований процес. Виникає при відсутності чи повному перекритті дренуючого бронха за умов задовільної опірності організму.

5. Ускладнений перебіг. Переважає прогресивний розвиток патологічного процесу. Виникає цілий ряд ускладнень.

Серед них найбільш часто зустрічаються легеневі кровотечі. Вони виникають раптово, супроводжуються виділенням при кашлі великої кількості пінистої яскраво-червоної крові та згустків, порціями чи безперервно. До клінічних проявів легеневого нагноєння приєднується запаморочення, посилюється слабкість, задишка, біль у грудній клітці, гемодинамічні розлади залежать від інтенсивності геморагії. При аускультації легень з обох сторін визначаються вологі хрипи. Наростає блідість шкірних покривів.

У діагностичному відношенні вичерпну інформацію дає фібробронхоско-пія. За ступенем крововтрати (В.І. Стручкова і співавт., 1985) кровотечі класифікують так:

I ступінь - крововтрата до 300 мл.

II ступінь - крововтрата до 700 мл.

III ступінь - крововтрата понад 700 мл.

При І ступені крововтрати гемодинаміка, як правило, не порушується. При II ступені спостерігаються зниження атмосферного тиску на 20-30 мм, тахікардія до 100 уд. вміст гемоглобіну можливий у межах 60-80 г/л. за хвилину, крововтрати III ступеня супроводжуються різким зниженням атмосферного тиску, тахікардією до 100-120 уд. за хвилину, пульс частий, малий, іноді - ниткоподібний, тахіпное - до 40 за хвилину, гемоглобін у межах 50-60 г/л.

Можливий блискавичний перебіг кровотечі з виникненням термінального стану з швидким погіршенням серцевої діяльності й асфіксією кров'ю.

Характерними ускладненнями нагнійних захворювань легень є також емпієма плеври, піопневмоторакс, сепсис, які буде розглянуто окремо.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика нагнійних захворювань легень досить складна у зв'язку з численними клінічними проявами хвороби в різні періоди. Необхідно проводити діагностику з такими захворюваннями.