Гострі гнійно-деструктивні захворювання легень і плеври

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Хірургічні захворювання легень і плеври / Гострі гнійно-деструктивні захворювання легень і плеври

Сторінка 1

До них відносять: абсцедивну пневмонію, гострий і гангренозний абсцеси, обмежену і поширену гангрени легень, гнійні захворювання плеври.

Гострий абсцес легень

Абсцеси і гангрени легень належать до групи так званих неспецифічних, інфекційних деструкцій легень, які характеризуються некрозом легеневої паренхіми, послідовним розвитком гнійного або гнильного процесу, розплавлен-ням і утворенням у цій зоні порожнин.

Об'єднання абсцесів і гангрен в одну групу зумовлене однотипністю початкових фаз захворювання.

Абсцесом легень називають захворювання, яке характеризується появою порожнин у легеневій тканині, відмежованих від непошкоджених піогенною капсулою, утвореною в процесі розвитку гнійного або гнильного запалення в ній.

Гангрена легень уже в початковій стадії характеризується некрозом більшого масиву легеневої тканини, залежно від обсягу якого (сегменти або частка легень), вірулентності мікрофлори, загального стану організму інфекій-но-деструктивний процес може відмежовуватися від непошкоджених відділів запально-грануляційним "валом" або при відсутності відгородження і прогресування некрозу розповсюджується на всю легеню (розповсюджена гангрена легені).

Абсцедивна пневмонія як нозологічна форма займає проміжне місце між пневмонією та інфекційною деструкцією легень. Вона характеризується виникненням малих (діаметром 0,3-0,5 см) числених ділянок некрозу і гнійних розплавлень у зонах пневмонійної інфільтрації. Такі ділянки гнійного запалення можуть повністю прорватись через бронхи або призвести до формування великих ділянок некрозу і розвитку абсцесу.

Погіршення гігієни дихання сучасної людини сприяє порушенню захисних механізмів дихальної системи, зростання частоти імунодефіцитних станів, обумовлених діабетом, алкоголізмом і т. ін., та обсіменіння антибіотикорезис-тентими штамами збудників розглядають як фактори, що зумовлюють появу інфекційних деструкцій легень.

Досить високою є частота виникнення абсцесів легень при пневмоніях (2-5 %), закритих пошкодженнях грудей (1,5-2 %), вогнепальних пораненнях (1,5 %). Незважаючи на значні успіхи в лікуванні цієї патології, летальність від абсцесів легень досягає 10 %, а при гангренах - від 40 до 90 %.

Етіологія

Гострі інфекційні деструкції легень є, як правило, неспецифічними, але інколи зустрічаються змішані форми, коли неспецифічний і специфічний процеси розвиваються одночасно. На сьогодні при інфекційній деструкції легень найчастіше виявляють грамнегативні й анаеробні мікроорганізми, а також стафілокок. Найбільш частий представник грамнегативної флори - кишкова паличка. Стафілокок є збудником, який ускладнює епідемічний грип. Неспороносні мікроорганізми (бактероїди, фузобактерії, анаеробні коки) визначаються у 25-50 % випадків. Але виявити який-небудь конкретний збудник важко у зв'язку із широким застосуванням антибіотиків, які ускладнюють відбір матеріалу і культивування мікроорганізмів в анаеробних умовах. Слід відмітити, що потрапляння мікроорганізмів у легеневу тканину не завжди сприяє виникненню гнійних процесів при нормальній функції легень. Велику роль у їх розвитку відіграє зниження місцевої і загальної опірності організму. Цьому сприяють також:

- висока вірулентність мікроорганізмів;

- порушення прохідності й дренуючої функції легень;

- розлади мікроциркуляції в зоні інфекційного або посттравматичного запалення легеневої тканини.

Основними причинами порушення бронхіальної прохідності є набряк слизової оболонки дрібних бронхів при обширному запаленні легеневої паренхіми, аспірація блювотних мас при гострій алкогольній інтоксикації, наркоз, коматозний стан, епілептичні напади тощо. Масивна аспірація кислого шлункового вмісту викликає виражене хімічне пошкодження слизової оболонки бронхів (генералізований бронхоспазм) і легеневої паренхіми (синдром Мельденсона) з формуванням ателектазу, геморагічного набряку і некрозу альвеолярних перемичок. Обтурація бронхів може спричинятися сторонніми тілами, доброякісними і злоякісними пухлинами, гнійними ексудатом з великим вмістом фібрину, збільшеними перибронхіальними лімфатичними вузлами. Тому розвитку інфекційної деструкції легень сприяють хронічні неспецифічні захворювання бронхів, алкоголізм, неврологічні захворювання, які супроводжуються порушенням ковтання, коматозний стан, гастроезофагеальний рефлюкс, ускладнення після проведення наркозу, бронхоаденіти різної етіології, бронхіальна астма. Порушення кровобігу в легеневій тканині часто розвивається при емболії гілок легеневої артерії і супроводжується інфаркт-пневмонією. Зона утворення некрозу підлягає гнійному або гнильному розплавленню внаслідок життєдіяльності патогенних мікроорганізмів у ділянці некротичних тканин, які проникають разом із септичними емболами або вторинно. В останньому випадку нагнійні процеси можуть розвиватися в зоні асептичного інфаркту. Передумовними захворюваннями для таких механізмів формування легеневої деструкції є септичний ендокардит, тромбофлебіт вен, абсцеси різної локалізації. Міграції інфікованих тромбів сприяє оперативне втручання на інфікованих тканинах. Порушення мікроциркуляції в легеневій паренхімі нерідко виникає при цукровому діабеті й тромбогеморагічних станах іншої етіології. Ці стани часто супроводжуються легеневим нагноєнням, порушенням імунологічного стану хворого (недостатність корекції водно-електролітного обміну, гормонотерапія).