Все про медицину

Роділи


Зміна цих показників була ще більш вираженою у хворих із хронічними гнійно-запальними захворюваннями внутрішніх геніталій,

Таблиця 16

Вміст SH-та S-S-груп у крові пацієнтів

Групи обстежених хворих

Гострий процес

Хронічний процес

S-H-групи, мкмоль/л

S-S-групи, мкмоль/л

S-H-групи, мкмоль/л

S-S-групи, мкмоль/л

Донори

17,93±0,25

2,15±0,04

19,0±0,56

1,88±0,14

І

14,14±0,44*

2,02±0,1*

16,01±0,54*

3,62±0,25*

ІІ

18,18±0,42

2,63±0,11

16,5±0,39

2,27±0,15

які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації. У пацієнтів цієї групи вміст SH-груп знижувався до (12,23±3,57) мкмоль/л (Р<0,02), а кількість S-S-зв’язків зростала на 66 % (Р<0,05). У жінок із хронічними гнійно-запальними процесами внутрішніх геніталій, які перебували під впливом малих доз радіації, середні величини SH-груп складали (12,1±3,26) мкмоль/л (Р<0,05). Кількість S-S-зв’язків зростала на 82 % порівняно з контролем (Р<0,05). Угрупі хворих із хронічними гнійно-запальними процесами внутрішніх геніталій, які схильні до частих загострень, зменшення кількості SHгруп і зростання S-S-зв’язків у крові обстежених пацієнтів було приблизно таким, як і в попередніх групах.

Отримані дані свідчать про значне порушення окисно-відновних процесів в організмі жінок із гострими і хронічними гнійно-запальними процесами внутрішніх геніталій. При цьому окиснювальні процеси переважають над відновлювальними. Найбільшою мірою це відбувається у тих хворих, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації. Тому можна зробити висновок, що у них значною мірою ініціюються процеси ПОЛ.

Таким чином, у жінок, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації, відбувається більш виражена активація ПОЛ, ніж у хворих контрольної групи.

Проведені дослідження показали, що одночасно з активацією перекисного окиснення ліпідів гострий і хронічний запальний процес у придатках матки викликає значну ферментемію. Як видно з даних, наведених у таблиці, активність АлАТ у сироватці крові обстежених хворих, які не зазнавали тривалого впливу малих доз радіації, зростала з (1,19±0,04) до (1,69±0,03) ммоль/(г·л) (Р<0,05), тобто

більш ніж в 1,42 раза, АсАТ – з (0,98±0,02) до (1,49±0,03) ммоль/(г·л) (Р<0,01), або в 1,52 раза (табл. 17).

У жінок із гострими гнійно-запальними захворюваннями внутрішніх геніталій, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації, активність цих амінотрансфераз підвищувалась ще більше і складала, відповідно, (2,07±0,05) і (1,91±0,06) ммоль/(г·л), перевищуючи початковий рівень, відповідно, в 1,7 і 1,9 раза.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved