Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань статевих органів у жінок із підвищеним ризиком оперативних втручань

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Сучасні погляди на проблему хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань статевих органів у жінок із підвищеним ризиком оперативних втручань

Сторінка 15

Значні зміни цитохімічних реакцій нейтрофілів спостерігали у хворих, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації (рис. 1-3 В). Проведені дослідження показали, що у цій групі жінок з гострими гнійно-запальними процесами, як правило, знижується вміст глікогену до М±m=(174,1±4,1) ум. од. (P<0,001). Менш виражені зміни рівня глікогену у хворих з хронічними запальними захворюваннями: М±m=(189,8±2,7) ум. од. (P<0,001).

АБ

Рис. 1. Глікоген у нейтрофілах периферичної крові хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки: А – донори (+++); Б – хворі, які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації (++); В – хворі, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації (+,++). Імерсія 90, ок. 15.

Кількість фосфоліпідів нейтрофілів у хворих, які перебували під впливом малих доз радіації, з гострим перебігом захворювання знизилась до М±m=(179,4±4,9) ум. од. (P<0,01), а з хронічним – до (189,4±6,7) ум. од. (P<0,05), тобто набагато більша кількість порівняно з попередньою групою хворих.

Істотно підвищується активність лужної фосфатази у жінок цієї групи. При гострому перебізі активність ферменту підвищується до М±m=(181,1±4,5) ум. од. (P<0,05), а при хронічному – до (156,6±5,2) ум. од. (P<0,01).

Рис. 2. Ліпіди у нейтрофілах периферичної крові хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки: А – донори (+++); Б – хворі, які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації (++); В – хворі, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації (+,++). Імерсія 90, ок. 15.

Ужінок, які малиускладнення звиникненням місцевого перитоніту, активність лужної фосфатази перевищувала 190 одиниць (рис. 4). При виписуванні із стаціонару після проведеного лікування у більшості обстежених цитохімічні показники нейтрофілів нормалі

АБ

Рис. 3.Активність лужної фосфатази у нейтрофілах периферичної крові хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки: А – донори (+, ++); Б – хворі, які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації (++); В – хворі, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації (+++). Імерсія 90, ок. 15.

зувались за винятком активності лужної фосфатази, яка залишалась підвищеною ухворихзускладненнями запального характеру (рис. 5). Встановлені зміни активності лужної фосфатази в нейтрофілах можуть слугувати показниками важкості запального процесу.

Найбільш стабільні результати отримані при вивченні ДНК нейтрофілів. Незалежно від групи обстежених хворих і важкості захворювання цитохімічні показники ДНК коливались від 219 до 232 одиниць за Кеплоу (табл. 9; рис. 2, 3, 6).

У хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які не перебували під тривалим впливом малих доз радіації, показники ДНК лімфоцитів були М±m=(216,5±3,8) ум. од. (P>0,1), з хронічним – (217,8±3,8) ум. од. (P>0,1). У жінок, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації, показники ДНК не відрізнялись від попередньої групи.