Загальна патологія і шкіраСторінка 17
З метою клінічної діагностики харчової алергії доцільно починати спостереження з ведення «харчового» щоденника, надалі із харчового раціону вилучають підозрілі продукти і, нарешті, призначають вживання підозрілих продуктів з метою провокації клінічних проявів харчової алергії. У випадках незрозумілих результатів щоденного спостереження за хворими корисно призначати на 3-4 дні повне голодування із вживанням лужних мінеральних вод і щоденними клізмами.
Щоб з'ясувати алергологічний анамнез
стосовно харчової алергії, цікавляться впливом на самопочуття вживання різних харчових продуктів:
- хліба (пшеничного і житнього);
- овочів (картоплі, помідорів та інших);
- ягід (полуниць, суниць, малини та інших);
- фруктів (апельсинів, мандаринів, лимонів);
- риби різних сортів, раків, крабів, ікри;
- яєць і яєчних страв;
- молочних продуктів (молока, сметани, сиру);
- м' ясних продуктів;
- меду, шоколаду, горіхів;
- вина, пива, фруктових вод, кави, какао, чаю.
Певне діагностичне значення мають елімінаційна і провокаційна проби.
Елімінаційну пробу
застосовують у двох варіантах. Перший — підозрілий продукт вилучають із раціону на 7-10 днів. При цьому у хворих на харчову алергію спостерігають різке зменшення або повне зникнення всіх клінічних симптомів.
Другий — із раціону вилучають найпоширеніші харчові алергени (молоко, яйця, рибу, шоколад, мед, горіхи). Якщо на цій дієті впродовж 3-5 днів різко зменшуються або зникають усі симптоми алергії, то почергово додають продукти, які були вилучені. При рецидиві клінічних ознак роль даного продукту як алергену вважають доведеною. Другий варіант елімінаційної проби застосовують у випадках, коли анамнестично не вдається виявити продукти-алергени.
При проведенні провокаційних проб
хворі не повинні вживати їжу і ліки напередодні впродовж 5 год, не курити. Перед проведенням провокаційної проби на 4 дні із раціону вилучають підозрілий продукт. Пробу проводять натще. Рекомендують детально записувати всі симптоми до і після вживання їжі кожні 30 хв. Якщо немає симптомів, можна повторити вживання підозрілої їжі через 1-2 год.
При неповному вилученні алергенів у складі різних страв, вдиханні їх запаху (риба, кава тощо) і недостатньому терміні елімінації ці проби можуть дати несправжній негативний результат.
Ми не торкаємось складних методів виявлення харчових алергенів, оскільки вони поки що недоступні для широкого загалу практикуючих лікарів.
Принципи терапії:
- усунення харчових алергенів із раціону, що не завжди можливо, особливо у дітей;
- неспецифічна терапія у гострий період передбачає застосування адреналіну, норадреналіну, глюкокортикостероїдів, антигістамінних препаратів;
- за наявності різних синдромів з боку внутрішніх органів — відповідна симптоматична терапія;
- лікування супровідних хвороб, особливо шлунково-кишкових;
- використання спеціальних дієт, але їх дотримання є обтяжливим для хворих і не завжди можливим.
Для профілактики
харчової алергії використовують гістаглобу-лін, фенкарол, астемізол (гісманал), перитол, цинаризин (стугерон), ентеросорбенти, інтал тощо.
ВІТАМІНИ
І ШКІРА
Загальновідомо, що вітаміни належать до біологічно активних речовин, які перебувають в організмі у складних взаємовідносинах із мікроелементами, ферментами та іншими речовинами і впливають на всі ланки обміну речовин. Дія вітамінів виражається в прямій чи опосередкованій регуляції, стимулюванні чи сповільненні процесів обміну в клітинах. Звідси стає зрозумілим, що навіть при частковій нестачі вітамінів порушуються окремі ланки обміну речовин, що проявляється зрушеннями функціонального характеру при гіповітамінозах.
Нестача вітамінів в організмі може бути екзогенною (низький вміст вітамінів у їжі, одноманітне харчування неповноцінними продуктами) і ендогенною (незасвоєння організмом вітамінів внаслідок порушення всмоктування у травному каналі як результат різних патологічних станів; при низці патологічних процесів — злоякісні пухлини, спадкові ензимопатії, гіпертиреоз, порушення функції надниркових залоз, підвищена потреба у вітамінах при достатньому вмісті їх у їжі, вплив низької і високої температури, стресові стани, кисневе голодування, вагітність, грудне вигодовування тощо). Частіше трапляється полігі-повітаміноз, ознаками якого з боку шкіри і слизових оболонок є блідість обличчя, ціанотичність губ, носа, вух, нігтів, сухість і блідість губ, дерматит калитки, схильність до гноячкових хвороб шкіри, сухість, ламкість і випадання волосся, посмугованість нігтів, тріщини на підошвах, набряки ступень і гомілок.