Тромбофлебіт нижніх кінцівок

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання вен нижніх кінцівок / Тромбофлебіт нижніх кінцівок

Сторінка 6

Іноді гострий запальний процес у глибоких венах починається зненацька з появи невизначеного пекучого болю в м'язах гомілки, судом, підвищеної втомлюваності.

Встановити точний діагноз допомагає комплексне дослідження хворого з обов'язковим врахуванням клінічних симптомів і даних рентгеноконтрастної флебографії.

Гострий тромбоз глибоких вен гомілки, підколінної і поверхневої стегнових вен.

Є наслідком висхідного тромбозу глибоких вен стопи та гомілки і клінічно характеризується наявністю гострого болю в ікроножних

м'язах, підколінній ямці, проекції гунтерівського каналу, виникненням набряку стопи, гомілки, ділянки колінного суглоба, в деяких хворих спостерігається балотування надколінка, що може бути причиною діагностичних помилок.

Необхідно відзначити, що у разі неповної обтурації тромбом просвіту вени набряк кінцівки може бути невираженим, єдиним симптомом при цьому є відчуття тяжкості в ногах або невизначене відчуття болю, зміна кольору шкірних покривів кінцівки на синюшний при вертикальному положенні хворого.

При огляді пацієнта вдається помітити посилений малюнок підшкірних вен на стегні. Симптоми Мозеса, Ловенберга, Хоманса позитивні в 56-60 % випадків. Погіршується загальний стан, з'являються загальна слабість, нездужання, адинамія, вечірнє підвищення температури тіла до 37,5-38 оС, лихоманка.

Вказані симптоми характерні не тільки для тромбозу цих вен, тому точний діагноз може бути встановлений лише на основі рентгеноконтрастної флебографії.

Перебіг запального процесу в загальній стегновій вені відзачається вираженими симптомами порушення венозного відтоку. Захворювання починається, як правило, гостро з появи різкого болю на передній поверхні стегна, що переходить на пахвинну ділянку. Підвищення температури тіла супроводжується лихоманкою. Однак може бути і поступове наростання інтенсивності болю. Нижня кінцівка на боці ураження збільшується в об'ємі, шкірні покриви бліді, а в дистальних відділах спостерігається ціаноз. У верхній третині стегна з'являються розширені поверхневі вени. Пальпація стегна в ділянці проекції вени різко болюча. Пахові лімфатичні вузли збільшені. Якщо ураження загальної стегнової вени виникло внаслідок переходу запального процесу з великої підшкірної вени, то одночасно спостерігаються ознаки поверхневого тромбофлебіту на передньо-внутрішній поверхні стегна.

Гострий тромбоз клубово-стегнових вен.

Є найбільш тяжкою формою тромбозу нижніх кінцівок. У деяких випадках вираженим і досить характерним ознакам передує ряд незначних симптомів ураження. При цьому спочатку з'являється невеликий біль у поперековій і крижовій ділянках, внизу живота або в кінцівці на боці ураження. Цей стан може супроводжуватися нездужанням, в'ялістю, субфебрильною температурою. Як правило, локалізація болючості в нижніх кінцівках відповідає проекції глибоких вен стегна. Особливо тяжка діагностика тромбозу при незначній клінічній картині уражень вен таза. У таких випадках частіше думають про наявність в тазу запального процесу іншого походження. Навіть при вагінальному і ректальному дослідженнях не завжди вдається знайти причину запальної інфільтрації. Тому при обстеженні хворих з приводу будь-якого запалення в тазу слід мати на увазі тромбоз вен таза.

Коли в запальний процес втягуються відразу декілька магістральних вен стегна і таза, клінічна картина набуває характерних ознак, які полегшують діагностику. Перш за все виникає різкий біль, обумовлений запальним процесом не тільки у стінці вени, але й навколо неї. Зазвичай біль визначається в проекції магістральних вен нижніх кінцівок або таза, в деяких випадках він має дифузний характер. У відповідь на гостре порушення венозного відтоку дуже швидко розвивається набряк, який охоплює всю кінцівку і поширюється на передню черевну стінку, статеві органи і поперекову ділянку. Іноді, буквально на очах, різко збільшується в об'ємі уражена кінцівка. З'являється відчуття розпирання і різкого напруження в кінцівці, що посилюється при її опусканні. Зазвичай через 2-4 дні набряк зменшується, що пов'язано з лікуванням і розкриттям венозних колатералей. На цьому фоні стає чіткою сітка поверхневих вен. Забарвлення шкіри набуває ціанотичного відтінку, який більш виражений у дистальних відділах. Шкіра стає напруженою і блискучою. Рухи в суглобах можливі, але болючі, хворий продовжує оберігати уражену кінцівку. Позитивним є симптом Хоманса. Пальпація кінцівки різко болюча. Температура шкіри знижена. Надалі можуть з'явитися геморагічні висипання у вигляді багрово-ціанотичних плям.