Тромбофлебіт нижніх кінцівокКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання вен нижніх кінцівок / Тромбофлебіт нижніх кінцівокСторінка 5
Внаслідок неадекватного відтоку венозної крові розвивається кисневе голодування тканин кінцівки, що, у свою чергу, призводить до погіршення обмінних процесів і кровотоку в тканинах.
Точна діагностика вказаних порушень кровообігу дуже складна, особливо в тих випадках, коли тромб не повністю перекриває отвір вени і виражені клінічні ознаки порушення гемодинаміки в кінцівці відсутні. Першою ознакою гострого тромбозу глибоких вен при цьому може бути емболія гілок легеневої артерії.
Клініка
Клінічна картина гострого тромбозу глибоких вен дуже варіабельна і визначається двома головними патологічними факторами - ступенем порушення відтоку венозної крові з ураженої кінцівки і ступенем запальних змін у стінках вени та перифлебіту. Ступінь геморагічних порушень обумовлений в основному локалізацією і протяжністю тромботичного процесу, розвитком шляхів колатерального кровобігу, вираженням вторинного артеріального спазму.
Найбільш характерною клінічною ознакою гострого тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок і таза є біль, що з'являється раптово. Інтенсивність його залежить від локаліації захворювання. Пізніше виникає набряк тканин, який супроводжується відчуттям розпирання і тяжкості в кінцівці, підвищенням температури тіла. Причому підвищенню температури тіла повинні передувати больовий синдром і набряк тканин кінцівки. Характерною є зміна кольору і температури шкіри в басейні ураженої вени. Шкірні покриви ціанотичні, блискучі, температура шкіри ураженої кінцівки вища на 1,5-2 оС порівняно зі здоровою. Пульсація периферичних артерій не порушена, послаблена або відсутня.
У зв'язку з тим, що точна діагностика є основою вибору лікування, всі хворі поділяються на групи залежно від локалізації і протяжності тромбо-тичного процесу: тромбоз глибоких вен гомілки, гомілки і стегна, дистальніше впадання глибокої вени стегна, а також здухвинно-стегнові тромбози - біла і синя флегмазії. Для кожної з указаних локалізацій тромбозу характерні порушення венозного кровобігу в кінцівці, що дозволяє виділити такі клінічні форми захворювання.
Гострий тромбоз глибоких вен гомілки.
Клініка залежить як від протяжності запального процесу у вені, так і від кількості вен, що втягнені в процес.
Захворювання зазвичай починається гостро. Виникає гострий біль у гомілці. Шкіра стає блискучою і напруженою. Якщо тромбоз набуває поширеного характеру, то через 2-3 дні на шкірі гомілки з'являється сітка розширених поверхневих вен. Одночасно приєднується відчуття розпирання в гомілці, у зв'язку з чим пацієнт намагається тримати хвору ногу високо піднятою. Опускання гомілки різко посилює біль. Це відчуття стає настільки сильним, що хворому здається, нібито шкіра ось-ось трісне. Рухи в гомілковостопному суглобі обмежені через різкий біль, який при цьому передається на гомілку. Хворі скаржаться на нездужання і загальну слабість. Температура тіла буває підвищеною, можлива лихоманка. Кашель посилює біль у ділянці ураженої вени. Для запального процесу в глибоких венах стопи і гомілки характерна локалізація болючості при пальпації в ділянці внутрішньої поверхні п'ятки і щиколотки (симптом Бісхарда). Залежно від розмірів ураження набряк обмежується тільки нижньою третиною гомілки або охоплює всю гомілку. В разі вираженого набряку шкіра в дистальних відділах кінцівки набуває ціанотичного відтінку. При пальпації визначається болючість м'язів гомілки. Симптомом гострого тромбозу глибоких вен гомілки може бути поява різкого болю в ділянці ікроножних м'язів при тильному згинанні стопи (симптом Хоманса). Як для поверхневого тромбофлебіту, так і для гострого тромбозу глибоких вен гомілки ранньою діагностичною ознакою є симптом Опітца-Рамінеса, або симптом "манжетки". Він полягає ось у чому: при накладанні манжетки від сфігмоманометра вище колінного суглоба і збільшенні тиску в ній до 45-50 мм рт. ст. з'являється різкий біль за ходом вен гомілки, який після зниження тиску швидко зникає. Проба з манжеткою може бути застосована для діагностики гострого ураження тільки глибоких вен гомілки (симптом Ловенберга). У даному випадку манжетку накладають на середню третину гомілки і підвищують тиск до 180 мм рт. ст. У здорових людей при цьому виникає незначний біль у гомілці. При гострому тромбозі глибоких вен гомілки різкий біль в ікронож-них м'язах з'являється вже тоді, коли тиск у манжетці становить до 80-100 мм рт. ст. Дуже простим для дослідження є симптом Мозеса. Щоб його виявити гомілку здавлюють руками спочатку в передньо-задньому положенні, а потім з боків. Якщо пальпація супроводжується появою болю тільки в першому випадку, тоді слід думати про ураження глибоких вен.