Все про медицину

Роділи


Клініка.

Тонке м'яке волосся вкриває великі ділянки або все тіло, у легких випадках — тільки обличчя. Характерним є ріст волосся на носі та повіках.

Лікування

основної хвороби.

ЛОКАЛІЗОВАНИЙ ГІПЕРТРИХОЗ

Синонім.

Симптоматичний гірпертрихоз.

Цей стан можуть спостерігати на тлі такої патології: порфірії, бу-льозного епідермолізу, мукополісахаридозу, трисомії по 18-й хромосомі, черепно-мозкової травми, фетального алкогольного синдрому, дерматоміозиту, виснаження, нервової анорексії, на місці травм, рубців, постійного подразнення шкіри, локального застосування кортикостероїдних мазей.

Лікування

полягає у корекції виявленої патології чи усуненні впливу місцевих чинників.

ХВОРОБИ ПОТОВИХ ЗАЛОЗ

ХВОРОБИ МЕРОКРИНОВИХ ПОТОВИХ ЗАЛОЗ

Пітниця червона (miliaria rubra)

Це хвороба потових залоз, яка частіше трапляється у дітей. Спостерігають в умовах підвищеної температури повітря і вологості. Сприяючий чинник — надмірне одягання маленьких дітей, гіпертер-мічний період дитячих інфекцій.

Клініка.

Характерна локалізація висипки: тулуб, шия, складки. В цих ділянках на шкірі виникають міліарні червоні запальні вузлики, іноді на верхівці малесенька везикула чи пустула. Суб'єктивно — відчуття печіння, сверблячка. В період регресу висипки можуть спостерігати невелике лущення.

Диференційний діагноз

— зі скарлатиною, дерматитами.

Лікування.

Теплі ванни без мила, дитяча присипка, деситин, пустули змащують фукорцином.

Профілактика.

Уникнення перегрівання дітей, гігієнічний догляд.

Пітниця кристалічна (miliaria crystallina)

Сприяючі чинники, як і у випадках червоної пітниці. Зумовлена затримкою поту у вивідних протоках потових залоз.

Клініка.

Висипка з'являється одночасно на шкірі тулуба і кінцівок у вигляді дрібнесеньких везикул, які розміщені у роговому шарі епідермісу і не мають запальної облямівки навколо. Через кілька днів везикули підсихають і вкриваються лусочками.

Лікування

не потребує. Гігієнічний догляд.

Профілактика.

Уникати перегрівання.

Пітниця глибока (miliaria profunda)

Відрізняється від попередніх тим, що везикули розміщені інтраде-рмально, інфікуються стафілококом і набувають молочно-білого чи жовтого кольору із гнійним вмістом.

Лікування.

Протирання левоміцетиновим спиртом, більші елементи змащують фукорцином, йоддицерином та іншими дезінфікуваль-ними засобами.

Профілактика.

Уникати перегрівання.

ХВОРОБИ АПОКРИНОВИХ ПОТОВИХ ЗАЛОЗ

Бромогідроз (bromhidrosis)

Під цим терміном розуміють смердючий піт із різким запахом, обумовлений гіперфункцією апокринових потових залоз. Сприяють цьому недостатній догляд за шкірою, нечаста зміна білизни, нечасте миття тощо. При цьому відбувається окислення жирних кислот та їх

розкладання під впливом бактерій. Бромогідроз може бути пов'язаний із розладом менструального циклу у молодих дівчат.

Лікування.

Дотримання правил особистої гігієни, щоденне миття, протирання 1-2 % розчином оцтової кислоти, використання дезодорантів.

Хромогідроз (сгіготгіісігозіз)

Це виділення забарвленого поту. Він може бути різних відтінків і свідчить про всмоктування через шкіру або дихальні шляхи певних речовин, про інтоксикацію, підвищення в крові рівня індикану, окису заліза, а також може бути генетичною особливістю організму. При вживанні калію йодиду піт може мати червоне забарвлення. Псевдохромогідроз пов' язаний із попаданням в піт барвників. При роботі із міддю піт зелений, із метиленовим синім — голубий, із перманганатом калію—червоний. Червоний і чорний піт може свідчити про наявність трихомікозу, спричиненого коринебактеріями, в цих випадках волосся в пахвових ділянках наче присипане жовто-коричневою пудрою. Як прояв псевдохромогід-розу розглядають кривавий піт у жінок із дисменореєю в передменстру-альний період внаслідок просочування еритроцитів у потові залози.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 

© Copyright 2010 www.web-of-med.ru. All Rights Reserved