Захворювання придатків шкіри

Книги / Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря / Інфекційні хвороби / Захворювання придатків шкіри

Сторінка 4

Прогноз

не визначений, в окремих випадках відновити ріст волосся не вдається, хоча в інших відношеннях ці люди здорові. Алопеція не впливає на загальний стан, але створює косметичну проблему.

УНІВЕРСАЛЬНА АЛОПЕЦІЯ (ALOPECIA UNIVERSALIS)

Так називають алопецію, коли вогнища випадання волосся виявляють не тільки на голові й обличчі, а й на тулубі, кінцівках, в ділянці лобка, під пахвами. У хворих у випадках тривалого перебігу хвороби розвиваються вторинні невротичні зрушення, дистрофії нігтів. Підходи до обстеження і лікування таких хворих, як і у випадках тотальної алопеції.

ГНІЗЦОВА АЛОПЕЦІЯ (СТРІЧКОПОДІБНА ФОРМА) (OPHIASIS)

Її ще називають крайовою, трапляється переважно у дітей. Перші вогнища випадання волосся з'являються в ділянці потилиці, скронь, звідти у вигляді смуг поширюються у напрямку до вух. Перебіг хвороби тривалий, вона надзвичайно резистентна до терапії. Іноді може трансформуватись у тотальну алопецію. Підходи до обстеження і лікування, як і у випадках гніздової алопеції.

АНДРОГЕННА АЛОПЕЦІЯ (ALOPECIA ANDROGENICA)

Андрогенна алопеція — це прогресуюче облисіння, спричинене дією андрогенів на волосяні фолікули (у 95 % випадків), яке розвивається у 25 % людей (в абсолютній більшості у чоловіків) із спадковою схильністю, переважно у пубертатному віці.

Патогенез.

У розвитку цієї патології мають значення такі механізми.

1. Спадкові особливості волосяних фолікулів (успадкування у чоловіків полігенне або автосомно-домінантне, у жінок — автосом-но-рецесивне) — збільшення щільності андрогенних рецепторів.

2. Зміни метаболізму андрогенів. Ріст і випадання волосся регулюються дигідротестостероном, який утворюється із тестостерону у тканинах-мішенях, в даному випадку у волосяних фолікулах голови, під впливом 5-альфа-редуктази. Під впливом цього гормону волосяні фолікули на голові перероджуються і починають продукувати коротке і тонке волосся, а згодом фолікули взагалі атрофуються і

волосся не росте. У чоловіків рівень тестостерону в крові вищий ніж у жінок, тому чоловіки хворіють частіше.

У більшості хворих із цією патологією інших ендокриних порушень немає.

Клініка.

Скарги на порідіння волосся, утворення залисин у чоловіків у лобній ділянці у вигляді букви М, а згодом і в тім'яній ділянці. У жінок спостерігають інтенсивне випадання волосся в тім'яній ділянці. Можливі скарги на сверблячку, болючість, відчуття стягування в ділянці волосистої частини голови, наявність жирної себореї. Волосся тонке, вкорочене, пушкове, з часом повністю випадає. Шкіра голови в ділянці лисини гладенька, блискуча, волосяні фолікули атрофовані.

Патогістологія.

Волосяні фолікули зменшені у розмірах або атрофовані, більшість з них знаходиться у стадії телогену.

Диференційний діагноз

— із сифілітичною алопецією, дефіцитом заліза, трихотиломанією, гіпо- і гіпертиреозом.

Лікування.

Антиандрогени (спіронолактон, ципротерон, циметидин) ефективні тільки у жінок із андрогенною алопецією, обумовленою підвищеною продукцією андрогенів наднирковими залозами. Для лікування чоловіків із цією патологією вони не придатні. Місцево — втирання 2 % розчину міноксидилу (регейн) двічі на день пожиттєво, комбінація міноксидилу та ізотретиноїну. Можлива трансплантація волосся, яке беруть з потиличної ділянки і скронь. Використовують перуки.

Прогноз.