Атеросклеротичні ураження артерійСторінка 9
Диференційну діагностику облітеруючого атеросклерозу необхідно проводити із захворюваннями периферичного кровобігу, які поділяються на дві основні групи: органічні й функціональні.
В основі функціональних захворювань периферичного кровобігу лежать розлади вазомоторних, трофічних і гуморальних функцій, найчастіше на рівні вищих регуляторних центрів (гіпоталамічної ділянки, ретикулярної формації стовбура мозку, продовгуватого і, рідше, спинного), порушення іннервації кровоносних судин внаслідок функціональних або органічних змін у різних відділах центральної нервової системи. Функціональні хвороби периферичних судин виникають при ураженні симпатичних вузлів, порушенні іннервації судинних стінок, хворобах крові, травмах, інфекціях. Вони можуть бути проявом загальної або місцевої судинної недостатності. Функціональні захворювання периферичного кровобігу завжди проявляються синдромами ураження судин (порушення тонусу артерій, капілярів, венул, венозних сплетень). Це пов'язано з дуже складним переплетенням факторів, що регулюють кінцевий кровообіг, і причин, які призводять до його порушення. Функціональні хвороби можуть виявлятися у вигляді спазму кінцевих артерій, артеріоло-капілярної сітки або їх розширення. Часто двофазно визначаються спазм і дилатація. Усі функціональні хвороби артеріального кровобігу поділяються на дві великі групи:
I. Ангіоневрози.
II. Ангіотрофоневрози.
До ангіоневрозів належать: синдром Рейно, юнацький акроціаноз, реактивний акроціаноз, еритромералгія, еритралгії. Синдром Рейно завжди вторинний (при атеросклерозі периферичних артерій, облітеруючому ендартеріїті й т. ін.) і не має нічого спільного з хворобою Рейно. Він розвивається внаслідок підвищеного тонусу дрібних артерій і артеріол.
Для початкових стадій синдрому Рейно
характерні симетричність ураження пальців кистей і стоп, зміна кольору шкіри. Шкіра може бути дуже блідою, а пізніше стає синюшною або рожевою. Часом ці ангіоспастичні явища супроводжуються вираженим больовим синдромом. Ураження при синдромі Рейно часто симетричне, але можуть зустрічатись асиметричні форми з переважанням ангіоспазму в одній кінцівці. Глибоких розладів трофіки при синдромі не буває. Вираження його клініки залежить від характеру основного захворювання та індивідуальних особливостей реактивності судин кожного окремого хворого.
Юнацький акроціаноз.
Спостерігається в юнацькому віці однаково у хлопчиків і дівчаток. Клінічна картина характеризується появою болючої синюшності на кистях і стопах, які стають пастозними і навіть слабонабряк-лими. Має місце виражений гіпергідроз. Під дією холоду, негативних емоцій ціаноз посилюється, з'являється мерзлякуватість. Нерідко у таких хворих порушується трофіка шкіри, спостерігаються відмороження.
На відміну від інших ангіоневрозів і ангіотрофоневрозів, за юнацького акроціанозу при піднятих вгору руках акроціаноз миттєво зникає.
Реактивний акроціаноз.
Розвивається часто і зазвичай внаслідок тривалого переохолодження та характеризується появою стійкої синюшності, набряклості, підвищеної пітливості. Ці симптоми посилюються під дією холодового, больового подразнень, емоційного напруження та супроводжуються пекучим і сильним болем.