Особливості перебігу і лікування окремих видів гриж

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Зовнішні черевні грижі / Особливості перебігу і лікування окремих видів гриж

Сторінка 4

При прямій пахвинній грижі випинання має округлу форму, розміщується в медіальній частині пахвинної зв'язки, поряд із зовнішнім краєм лобка. Коли грижове випинання розташовується вище проекції зовнішнього отвору пахвинного каналу, слід помітити навколо нього пахвинну або інтерстиціаль-ну грижу.

Під час пальпації необхідно оцінити відношення грижового випинання до лобкового горбка. Промацування здійснюється вказівним пальцем, який вводять у зовнішній отвір пахвинного каналу. При пахвинних грижах горбок легко визначається зовні від випинання, при стегнових його виявити не вдається. Після пальпації випинання при вільних грижах вміст вправляють у черевну порожнину. Далі визначають наявність у калитці яєчка, його розміри, форму, варикозно розширених вен сім'яного канатика. Одночасно досліджують лімфатичні вузли пахвинної ділянки.

Потім приступають до обстеження пахвинного каналу. В чоловіків з цією метою вказівним пальцем інвагінують складку шкіри калитки. У жінок не завжди це вдається зробити. Тому доводиться тільки оглянути і пропаль-пувати грижове випинання, яке при прямій грижі розміщується над пахвинною зв'язкою, а при косій опускається у велику статеву губу. Дослідження пахвинного каналу проводять як у вертикальному, так і горизонтальному положенні хворого. У нормі зовнішній його отвір пропускає кінець пальця.

При грижі зовнішній отвір пахвинного каналу збільшується залежно від величини грижі та пропускає 2-3 пальці. При прямій пахвинній грижі виразно пальпується горбик лобкової кістки, чого не буває при косій. Визначається також симптом "кашльового поштовху".

Для визначення розміщення грижового випинання відносно сім'явинос-ного канатика його захоплюють біля кореня калитки другою рукою і легко підтягують, а хворого просять натужитись. При косій пахвинній грижі хід повторює напрямок сім'явиносного канатика, а при прямій палець направляється в пахвинний проміжок. При великих грижах пальцем можна проникнути в дефект задньої стінки, а інколи і в черевну порожнину.

Лікування пахвинних гриж

Лікування пахвинних гриж - хірургічне. Чим раніше його провести, тим кращими будуть віддалені наслідки і менше виникатиме рецидивів. Існує 200 видів операцій. Спеціальної передопераційної підготовки хворі не потребують, за винятком гриж великих розмірів, коли пацієнтам протягом кількох днів рекомендують лежати у ліжку з піднятим головним кінцем. Вибір методу операції визначається станом руйнування задньої стінки пахвинного каналу і розмірами внутрішнього отвору. При невеликих косих грижах у молодих хворих можна виконати пластику передньої стінки пахвинного каналу за Жираром - Спасокукоцьким чи Мартиновим, при прямих, великих косих та рецидивних, а також при всіх грижах у осіб похилого віку, - пластику задньої стінки. За умов руйнування задньої стінки доцільно застосовувати методи Бассіні, Кукуджанова чи Постемпського (мал. 2.5).

У післяопераційний період хворим рекомендують заняття фізичними вправами, спрямованими на укріплення м'язів черевної стінки, профілактику запорів та інших факторів, що спричиняють підвищення внутрішньочеревного тиску.