Особливості перебігу і лікування окремих видів грижКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Зовнішні черевні грижі / Особливості перебігу і лікування окремих видів грижСторінка 10
Пупкові грижі (мал. 2.19) складають 2-3 % усіх зовнішніх гриж живота і зустрічаються переважно у жінок, старших 40 років. Виділяють ембріональні грижі, грижі дитячого віку та грижі дорослих. Дитячі грижі та грижі дорослих поділяють на прямі й косі. Спільним для них є уроджена аномалія або анатомічне послаблення пупкової ділянки. Розширенню пупкового кільця сприяють захворювання, що супроводжуються підвищенням внутрішньочеревного тиску (коклюш, дизентерія, пневмонія, копростаз, фімоз кишок тощо). Невеликі за розміром вправимі грижі можуть перебігати безсимптомно. Іноді скарги з'являються при защемленні грижі. У дітей від 6 місяців до 3 років пупкова грижа може самовилікуватися, тому в разі безсимптомного перебігу та при задовільному стані дитини з хірургічним втручанням можна зачекати. Таким дітям призначають лікувальну гімнастику, масаж, усувають фактори, що сприяють підвищенню внутрішньочеревного тиску. На ділянку пупка накладають черепицеподібну лей-копластирну пов'язку. Якщо до 3-5 років Мал. 2.20. Операція з приводу пупкової
грижа не самовилікувалася, то зарощення гршм за Лексером
(схема). пупкового кільця не відбудеться. У тако-
му випадку рекомендують хірургічне лікування. Частіше застосовують спосіб Лексера, (мал. 2.20) Він передбачає проведення операції з видаленням або без видалення пупка (бажано з його збереженням). Якщо пупок видаляють, то навколо нього роблять овальний розріз, а коли залишають, роблять вище або нижче напівовальний розріз, доходять до грижового мішка і відсікають його щільно біля шкіри, після чого клапоть відкидають угору або вниз. Грижовий мішок відділяють від пупкового кільця і після вправлення нутрощів перев'язують та відсікають.
Після цього під контролем пальця накладають кисетний шов через пупкове кільце. Шов затягують так, щоб пупкове кільце цілком закрилося. Потім кількома швами зближують краї прямих м'язів вище і нижче пупка та накладають шви на шкіру.
При грижах великих розмірів використовують модифікації Мейо чи Са-пежка, за якими зазвичай зберегти пупок не вдається. 
Операцію за Мейо виконують при великих грижах. У цьому випадку пупок вдається зберегти. Роблять овальний розріз вище і нижче пупка до апоневроза. Виділяють грижовий мішок, як описано раніше. Виконують пластику дефекту в апоневрозі П-подібними швами у поперечному напрямку. Потім доповнюють ці шви вузловими, пришиваючи вільний край верхнього або нижнього краю апоневроза, та накладають шви на шкіру.
За способом Сапежка формують дуплікатуру білої лінії живота швами в повздовжньому напрямку.
Пупкові грижі дорослих частіше бувають багатокомірковими та невправи-мими. Операція нерідко ускладнюється у зв'язку із значним розвитком жирової
тканини, кволістю черевної стінки та наявністю атрофованих м'язів. Модифікаціями при лікуванні таких гриж є способи Сапежка, Мейо (мал. 2.21) чи Кримова.
Суть останньої операції зводиться до формування дуплікатури білої лінії живота. З цією метою роблять вертикальний розріз від мечоподібного відростка на 5-6 см нижче пупка. Шкіру з підшкірною клітковиною відпрепаровують в обидва боки від розрізу, щоб було видно внутрішні краї прямих м'язів. Потім роблять розтин білої лінії, відступивши приблизно на 1 см до середини Мал. 2.21. Спосіб Мейо.