Папулосквамозні дерматозиСторінка 5
Можливі рентгенологічні зміни: ранніми вважають деструктивні зміни кінцевих фаланг, іноді до повного їх руйнування; білясуглобовий остеопороз, звуження суглобових щілин, остеофіти, кістозні просвітлення кісткової тканини, рідше — ерозії кісток.
Діагностичні критерії псоріатичного артриту
1 . Ураження дистальних міжфалангових суглобів пальців кистей.
2 .Одночасне ураження 3 суглобів одного пальця кисті. 3. Раннє ураження пальців ступень.
4 .Талалгія (біль в ділянці п'яток).
5. Наявність псоріатичної висипки чи ураження нігтів (симптом масляної плями, симптом «наперстка», піднігтьовий гіперкератоз чи інші).
6. Наявність псоріазу у родичів.
7. Негативні реакції на ревматоїдний фактор.
8. Схильність до остеолізу (рентгенологічно).
9. Часте ураження ілеосакральних з'єднань.
10. Розвиток паравертебральних осифікацій (рентгенологічно).
Діагноз псоріатичного артриту виставляють на основі 3 позитивних критеріїв і обов'язково, щоб один з них був 5,6 або 8. За наявності ревматоїдного фактора (7 й) критерій додають ще 2 критерії, тобто всього повинно бути 5 критеріїв, із них обов'язкові 5 і 8 й.
Лікування.
Протизапальні препарати (індометацин, диклофенак натрію, напросин, ібупрофен та інші), цинктерал 744 мг/добу, вобен-зим, кортикостероїди, метотрексат тощо. Іноді ефективна апітерапія (лікування бджолиними укусами).
Профілактика
не розроблена.
Інший псоріаз
1. Ексудативний псоріаз
частіше спостерігають в огрядних пацієнтів, на тлі ожиріння: висипка соковита, яскраво-червона, вкрита не сріблястими, а жовто-сірими лусочками, які склеюються, утворюючи кірко-лусочки, при знятті яких оголюється волога поверхня, псоріатичні феномени виражені нечітко, рідко виникають везикули, пузирі (фото 78).
Лікування.
Крім загальноприйнятих препаратів, для лікування псоріазу призначають вітаміни С і Р, рибофлавіну мононуклеотид, пармідин, періодично — сечогінні препарати.
2. Псоріатична еритродермія
(ураження всієї або майже всієї шкіри) може розвинутись у результаті поступового прогресування псоріатичного процесу і злиття бляшок або майже раптово під впливом провокуючих чинників (надмірна інсоляція чи охолодження, нераціональна зовнішня терапія, застосування антималярійних препаратів, новокаїну та інших, раптова відміна кортикостероїдів тощо). Шкіра яскраво-червона, набрякла, інфільтрована зі значним лущенням, частий свербіж, порушення загального стану (гарячка, слабість, нездужання), збільшення периферійних лімфовузлів, випадання волосся, анемія, гіпоальбумінемія (фото 79).
Лікування.
Внутрішньовенно — тіосульфат натрію, глюконат кальцію, неогемодез; контрикал, трасилол, метотрексат, меркаптопурин, в окремих випадках ефективні кортикостероїди, особливо тріамцино-лон, бетаметазон, дюрантні кортикостероїдні препарати (кеналог-40, дипроспан, медрол), хоча існують повідомлення, що іноді виникає резистентність до них, навіть загострення під їх впливом.
3. Псоріаз складок
(інтертригінозний) частіше трапляється у дітей або у людей похилого віку на тлі цукрового діабету. Локалізація під пахвами, молочними залозами, в ділянці промежини, пупка, у міжсідничній складці, на геніталіях. Лущення незначне або відсутнє, вогнища із чіткими контурами, поверхня гладенька, насиченого червоного кольору, іноді волога і мацерована, в глибині складок можливі тріщини (фото 77). Диференціюють із кандидозом, дерматофітіями, себорейним дерматитом.