Папулосквамозні дерматозиСторінка 11
- типова форма — дрібні вузлики, зливаючись, нагадують мереживо, листки папороті або бляшки, вкриті сіро-білим нальотом;
- гіперкератотична форма — бляшки із вираженим ороговінням;
- ексудативно-гіперемічна форма — папули на набряклому, гіпер-емійованому тлі, які супроводжуються неприємними відчуттями під час вживання їжі;
- ерозивно-виразкова форма — на поверхні набряклих папул утворюються ерозії, виразки;
- бульозна форма — крім типових папул, виникають бульозні елементи, ерозії, які швидко епітелізуються;
- атипова форма — на верхній губі і яснах спостерігають симетричні набряклі інфільтровані ділянки з білуватим нальотом і набряклістю сосочків ясен в ділянці верхніх різців, які супроводжуються кровоточивістю.
Перебіг
— хронічний.
Патогістологія:
нерівномірний акантоз, гіперкератоз з ділянками паракератозу, нерівномірний гранульоз, вакуольна дистрофія базальних клітин епідермісу, дифузний смугоподібний інфільтрат у дермі; розширені кровоносні і лімфатичні судини.
Диференційний діагноз
— із простим хронічним лишаєм, папу-льозним сифілісом, ліхеноїдним парапсоріазом.
Лікування.
При обмежених формах типового червоного плоского лишаю найефективнішим є застосування під оклюзійну пов'язку кортикостероїдних мазей (бетасалік, дипросалік, лоринден А, флуцар, фо-корт тощо). Прискорюють розсмоктування інфільтрату місцеві теплові процедури, парафінотерапія. У випадках гострих дисемінованих форм
показані антибіотики (пеніцилін та інші), седативна терапія, препарати інтерферону, грізеофульвін. При генералізованих формах застосовують системну кортикостероїдну терапію (дипроспан, флостерон). Використовують також ксантинолу нікотинат, теонікол, вітаміни В1, В6, В12, Е, Б3, гістаглобулін, ізоніазид, левамізол. При ерозивно-виразкових формах ураження порожнини рота — циклофосфамід. Практикують індуктотермію поперекової ділянки, УВЧ паравертебрально. Після повного регресу висипки часто залишається стійка пігментація.
Прогноз
для життя сприятливий, для повного одужання іноді сумнівний у зв' язку із схильністю хвороби до рецидивів, які трапляються у 20 % хворих.
Профілактичні заходи.
Санація хронічних вогнищ інфекції, уникнення стресових ситуацій, загальнозміцнювальні заходи. Первинна профілактика не розроблена.
Червоний лишай гіпертрофічний
Синонім.
Бородавчастий (верукозний) червоний лишай.
Цей різновид хвороби локалізується переважно на гомілках, часто симетрично у вигляді бородавчастих утворень різної величини з ніздрюватою гіперкератотичною поверхнею, що підвищуються над рівнем шкіри і мають круглі, овальні чи нерівні обриси внаслідок злиття окремих елементів. Колір ціанотичний, консистенція щільна. Інколи розвивається рогова або гіперкератотична форма, вкрита азбестоподібними лусочками.
Диференційний діагноз
— із амілоїдним та мікседематозним лі-хеном, бородавчастим туберкульозом шкіри, хромомікозом, вузлуватим свербцем.
У випадках бородавчастої форми застосовують обколювання кортикостероїдами, лідазою, змащування пергідролем, ферезолом, лазе-ротерапію, ультразвук, кріотерапію, парафінотерапію, рентгенотерапію, діатермокоагуляцію.
Червоний лишай бульозний
Синонім.
Пемфігоїдний червоний лишай.