Окремі форми непрохідності кишечника

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гостра непрохідність кишечника / Окремі форми непрохідності кишечника

Сторінка 5

Клініка і діагностика

Симптоми непрохідності кишечника при обтурації пухлинами розвиваються підгостро. Як завжди, вони поєднуються із симптомами злоякісної пухлини, яка призводить до схуднення, кровотечі та інтоксикації. Нерідко непрохідність є першим симптомом пухлини ободової кишки. Захворювання як наслідок пухлини, залежно від її локалізації, може перебігати за типом як високої, так і низької непрохідності. Різке здуття ободової кишки при пухлині, що обтурує сигмоподібну кишку, призводить до порушень мікроциркуляції в її стінці та перфорації, яка частіше локалізується в сліпій кишці внаслідок дилатації.

Лікування

Лікування - тільки хірургічне. Повна ліквідація причини непрохідності товстої кишки не завжди можлива, оскільки накладення міжкишкового анастомозу призводить до недостатності швів та розвитку перитоніту. Лише у необтяжених хворих з обтураційною непрохідністю кишечника при правобічній локалізації пухлини можливе виконання правобічної геміколектомії з ілеотрансверзоанастомозом.

В інших випадках доцільно проводити дво- і триетапні операції. До дво-хетапних операцій відносять резекцію кишки з пухлиною, накладання протиприродного заднього проходу й анастомозу між привідними та відвідними петлями. До триетапних - розвантажувальну цекостому або накладання протиприродного заднього проходу проксимальніше місця обтурації, резекцію ділянки ободової кишки з пухлиною, міжкишковим анастомозом і подальшим закриттям цекостоми та протиприродного заднього проходу. Післяопераційна летальність досягає 20-30 %.

Непрохідність кишечника, обумовлена жовчними каменями,

належить до відносно рідких, але тяжко перебігаючих ускладнень жовчнока-м'яної хвороби. Жовчні камені (до 2-5 см у діаметрі) можуть викликати закупорення просвіту кишки і надходять у кишечник найчастіше через внутрішні міхурово-кишкові нориці. Переміщення каменя у відносно вузьку клубову кишку може призвести до непрохідності.

Клініка і діагностика

Захворювання розпочинається з вираженого болю в правому підребер'ї. Стан хворого погіршується, біль затихає, але не зникає повністю і поступово переміщується в праву здухвинну ділянку. Мають місце здуття живота, затримка випорожнень та газів.

Рентгенологічно поряд з ознаками непрохідності кишечника важливе значення мають виявлення газу в жовчних протоках як наслідок внутрішньої жовчної нориці, наявність тіні конкремента поза жовчним міхуром, а також потрапляння контрастної маси з кишечника в жовчні протоки.

Лікування

Лікування - хірургічне. Оперативне втручання полягає у видаленні каменя шляхом ентеротомії. При задовільному загальному стані можливі одночасне видалення жовчного міхура та зашивання нориці в кишці.

Непрохідність, викликана каловими каменями

(копролітами), буває переважно в товстій кишці. Цей вид непрохідності частіше зустрічається у хворих похилого та старечого віку з ентероколітом і запорами.

Клініка і діагностика

Копроліти можуть самостійно відходити з випорожненнями, а в окремих випадках призводять до розвитку пролежнів та калового перитоніту. Калові камені можуть викликати непрохідність товстої кишки. Основні симптоми та клінічний перебіг характерні для низької непрохідності кишечника: переймоподібний біль, затримка випорожнень та газів, посилена перистальтика, різке здуття сигмоподібної та ободової кишок.

Лікування

Лікування - консервативне: сифонні та масляні клізми, видалення каменів пальцем під наркозом через пряму кишку.

При неефективності консервативного лікування - оперативне втручання. Після лапаротомії рухомі камені переміщуються в нижні відділи товстої кишки з подальшим видаленням через пряму кишку. При великих, нерухомих каменях показана колотомія з їх видаленням. При гангрені або перфорації кишки виконують її резекцію, накладають колостому або протиприродний задній прохід.

Непрохідність, викликана глистами,