Окремі форми непрохідності кишечникаКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гостра непрохідність кишечника / Окремі форми непрохідності кишечникаСторінка 2
Мам. 7.4. Заворот сигмоподібної кишки
(схематичне зображення).
шоком та без нього, що пов'язано зі ступенем перекручення брижі та її стисненням.
При гострій формі захворювання розпочинається раптово з появою переймоподібного болю в лівій половині живота. Стан хворого прогресивно погіршується, пацієнт не спокійний, пульс частий, артеріальний тиск низький, обличчя покрите холодним потом.
При підгострій формі захворювання клінічні прояви менш виражені. Але в міру наростання інтоксикації стан хворого погіршується. Спостерігаються одно-або дворазове блювання, затримка випорожнень та газів, асиметричний (перекошений) живіт з валоподібно здутою кишкою. Визначаються болюча резистентність у лівій половині живота, позитивний симптом Склярова. Характерними для завороту сигми є симптом Ківуля (високий тимпаніт з металевим відтінком), "шум падаючої краплі" (симптом Вільмса), биття серця та дихальні шуми при аускультації живота (симптом Лотейсена). При ректальному дослідженні - порожня ампула прямої кишки (симптом Обухівської лікарні). Позитивним є симптом Цеге-Мантейфеля - в пряму кишку не вдається ввести більше 500 мл рідини.
Рентгенологічно визначається "світлий" живіт (роздута сигма виповнює черевну порожнину), а в обох її колінах - рівні рідини.
Контрастне дослідження з барієвою клізмою дозволяє встановити наявність завороту сигми, розпізнати його ступінь та спрямованість. Зокрема, при першому ступені завороту (180°) контраст доходить до ректосигмоїдного рівня і місце завороту утворює контур дзьоба, при завороті на 360° (II ступінь) кон-трастований відділ набуває фігури пінгвіна, а при завороті більше ніж на 360° контрастується менша ділянка кишки, яка нагадує шматочок цукру.
Лікування
При гострих формах захворювання показане оперативне втручання. При підгострих, повільно прогресуючих формах захворювання за умов задовільного загального стану хворого можливе консервативне лікування. Операція спрямована на усунення непрохідності та попередження рецидиву захворювання. Обов'язковою є нижньо-серединна лапаротомія, яку іноді подовжують доверху через неможливість вивести сигмоподібну кишку.
Після виведення в рану сигмоподібної кишки розкручують її заворот за допомогою зонда, введеного до операції в пряму кишку. Іноді з цією метою промивають кишку через зонд за типом сифонної клізми. Характер оперативного втручання при завороті сигмоподібної кишки залежить від її життєздатності та загального стану хворого.
При гангрені сигмоподібної кишки показана її резекція з виведенням обох кінців або резекція за Гартманом.
У разі життєздатності сигми та відсутності протипоказань з боку загального стану хворого (тяжкі супровідні захворювання, вік) виконують резекцію сигмоподібної кишки з накладанням анастомозу "кінець у кінець". 
Мам. 7.5. Вузлоутворення клубової та сигмоподібної кишок
(схематичне зображення).
В окремих випадках (дилатація привідного відділу товстої кишки) операцію доповнюють цеко-стомією. При наявності протипоказань до резекції кишки можливим є виконання операцій, спрямованих на вкорочення і фіксацію кишки та її брижі. Використовують мезосиг-моплікацію за Гагеном-Торном у вигляді накладання 3-4 паралельних рядів гофруючих швів на передній та задній листки брижі. В окремих випадках мезосигмоплікацію доповнюють накладанням на сигму 3 рядів гофруючих швів з подальшою фіксацією клаптиком парієтальної очеревини.