Окремі форми непрохідності кишечника

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гостра непрохідність кишечника / Окремі форми непрохідності кишечника

Сторінка 3

При гангрені сигми найменша летальність відмічається при її резекції за Гартманом.

Найбільш тяжкою та небезпечною формою непрохідності кишечника є вузлоутворення кишечника

(посСигиэ іптезтіш), при якому спостерігається зав'язування однієї петлі кишки навколо іншої зі стисненням їх бриж та порушенням кровобігу в обох петлях (мал. 7.5).

Розрізняють вузлоутворення поміж петлями тонкої кишки, тонкою та сигмоподібною, сліпою та поперечною кишками з дивертикулом Меккеля або червоподібним відростком. Найчастіше зустрічаються тонкокишково-сиг-моподібні вузлоутворення.

Етіологія і патогенез

До факторів, які зумовлюють вузлоутворення, відносять подовжену брижу тонкої і сигмоподібної кишок, загальну брижу сліпої та клубової кишок, а також деформацію брижі сигмоподібної кишки, яка призводить до зближення її петель, злуки, тяжі, зрощення, що сприяють поворотам та заворотам кишкових петель.

Клініка і діагностика

Захворювання часто виникає раптово з появою сильного переймоподібного болю в животі, багаторазового блювання, затримки випорожнень та газів. Найбільш характерним для вузлоутворення є швидкий розвиток вираженої симптоматики непрохідності кишечника, ознак шоку. Шкіра хворого набуває сірого кольору, покривається холодним потом. Значно частішає пульс, знижується артеріальний тиск. У ранні строки захворювання живіт м'який, болючий при глибокій пальпації. Досить швидко розвивається парез кишечника, зникає перистальтика. У черевній порожнині у великій кількості накопичується геморагічний випіт. Спостерігаються позитивні симптоми Валя, Склярова, Обухівської лікарні.

Рентгенологічна картина залежить від характеру вузла. При вузлоутво-ренні між тонкою та сигмоподібною кишками визначається роздута у вигляді арки товста кишка з видимою гаустрацією і двома горизонтальними рівнями, розташованими на одній висоті. Поряд простежуються невеликі рівні. "Чаші Клойбера" не змінюють свого положення при переміщенні хворого (симптом фіксації).

Лікування

Лікування - тільки хірургічне.

Передопераційну підготовку проводять у скорочені строки (1-2 години). Вона полягає в постійній аспірації шлункового вмісту, проведенні інфузійної терапії сольовими кровозамінниками, 5-10 % розчином глюкози, вливанні плазми крові, реополіглюкіну, неогемодезу, рефортану. При відсутності ефекту від підготовки операцію виконують за життєвими показаннями.

Одним з найбільш відповідальних етапів операції є розв'язування вузла, легке виконання чого можливе в перші години захворювання.

В окремих випадках у сигмоподібну кишку вдається провести зонд через пряму кишку і випорожнити її з подальшим розв'язуванням вузла.

При життєздатних петлях тонкої та сигмоподібної кишок операція полягає у видаленні кишкового вмісту. При гангрені тонкої кишки виконують її резекцію. При гангрені сигмоподібної кишки - її резекцію за Гартманом або виведення обох кінців у рану. При вузлоутворенні за участю дивертикула

Меккеля і червоподібного відростка операція полягає в резекції дивертикула та, за показаннями, тонкої кишки.

Інвагінація кишечника

(іпуа§іпасіо іпіезііпі) - це входження будь-якого відрізка кишки в просвіт сусідньої ділянки кишечника.

За частотою інвагінація кишечника спостерігається приблизно у 10 % усіх випадків механічної непрохідності.

Кишковий інвагінат містить 3 циліндри: зовнішній та власне інвагінат, який, у свою чергу, складається із середнього та внутрішнього циліндрів. Місце переходу зовнішнього циліндра в середній називають шийкою інвагінату, а середнього у внутрішній - його головкою. Окрім простих інвагінатів, зустрічаються інваг-інати, які складаються з 5-7 або більше циліндрів. Залежно від локалізації, спрямованості руху Мал. 7.6. Інвагінація клубової

та будови розрізняють: тонко і товстокишкову