Окремі форми непрохідності кишечника

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гостра непрохідність кишечника / Окремі форми непрохідності кишечника

Сторінка 1

Серед різновидів механічної непрохідності найбільш частим є заворот тонкої кишки

(volvulus intestinum), який зустрічається у 35 % хворих i поступається за частотою лише злу-ковій непрохідності (мал. 7.3). Заворот тонкої кишки - це перекрут будь-якого відрізка тонкої кишки на 90-360° i більше разом із брижею навколо його осі.

Етіологія

Найбільш частими факторами, що сприяють розвитку захворювання, є подовження кишечника або окремих його ділянок, значна довжина брижі при рубцевому звуженні її кореня, наявність злук, зрощень після хірургічних втручань та запальних процесів, новоутворення, глистна інвазія, різке схуд-Мол. 7.3. Заворот тонкої кишки

нення, надмірна рухомість кишкових петель. (схематичне зображення). До спричиняючих факторів відносять: підви-

щення внутрішньочеревного тиску, посилення перистальтики кишечника, нерегулярне харчування з прийманням великої кількості їжі, що призводить до переповнення та зміщення петель кишечника. Суттєве значення мають травма живота та перистальтика кишечника. Тяжкість захворювання обумовлюється як довжиною залученої в заворот ділянки кишечника, так i кутом його повороту.

Клініка і діагностика

За декілька днів до захворювання спостерігаються прояви дискомфорту, відчуття тяжкості в животі, порушення апетиту, рідкі випорожнення.

Захворювання розпочинається гостро, раптово і характеризується виникненням гострого болю в животі. Хворий метається в ліжку, приймає різні положення (на спині, на боці з приведеними до живота колінами, іноді - колінно-ліктьове). Виникає рефлекторна блювота прийнятою їжею, яка в міру розвитку парезу кишечника набуває характеру застійного кишкового вмісту, а в пізніх стадіях переходить у калову.

Спостерігається одноразове випорожнення, яке не приносить полегшення. Затримка випорожнень та газів відмічається не завжди. Живіт помірно здутий, болючий при глибокій пальпації, видима перистальтика відсутня. Мають місце позитивні симптоми Склярова, Обухівської лікарні. При перкусії в черевній порожнині визначається вільний випіт.

У початкових стадіях захворювання прослуховується велика кількість в'ялих кишкових шумів, які в міру прогресування парезу кишечника швидко зникають. Рентгенологічно визначаються роздуті петлі кишечника з незначною кількістю "чаш Клойбера".

Лікування

У ранні строки захворювання операція полягає в розправленні завороту (деторсії), що призводить до відновлення кровообігу, перистальтики. Кишкові петлі швидко рожевіють, активно скорочуються, що свідчить про їх життєздатність. В умовах некрозу кишки, який характеризується чорним забарвленням, тьмяністю серозної оболонки, наявністю геморагічного випоту в черевній порожнині, показана її резекція.

Частим є також заворот сигмоподібної кишки,

який поступається лише злуковій непрохідності та завороту тонкої кишки (мал. 7.4).

Етіологія і патогенез

Виникнення та розвиток завороту сигми зумовлюють уроджені та набуті анатомічні особливості цього відділу кишечника (хвороба Гіршпрунга, мегадоліхоко-лон). Подовжена петля сигмоподібної кишки, наявність злук, переповнення каловими масами та газом, запалення брижі сигмоподібної кишки (мезосигмоїдит) сприяють появі завороту сигми. Додатковий вплив мають підвищення внутрішньочеревного тиску, посилення перистальтики, травми, що приводять до закручення наближених колін сигмоподібної кишки.

Клініка і діагностика

Для завороту сигми характерними є постійний біль у лівій здухвинній ділянці, запори з частими здуттям живота та нападами болю. Розрізняють гостру та підгостру форми захворювання; заворот сигми з