Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки

Сторінка 8

Таблиця 23

Вплив ендолімфатичного введення есенціале на вміст S-H і S-S-груп у крові жінок із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації (М±m)

ДК МДА

донори

вихідний рівень

хворі після курсу ендолімфатичної терап

Діаграма 4.Зміни продуктів ПОЛ у крові до і після введення есенціале ендолімфатичним шляхом жінок із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації.

аскорбінової кислоти, механізмомдії, який полягає не стільки увпливі на процеси ліпероксидації, скільки у відновленні клітинних мембран, порушених у результаті цих процесів. Виходячи з цього, можна припустити, що цілком логічним і виправданим є застосування поєднаного ендолімфатичного введення розчину аскорбінової кислоти та есенціале.

Ендолімфатичне використання аскорбінової кислоти впоєднанні з есенціале позитивно впливає на зростання захисних сил організму, підвищуючи активність супероксидисмутази – ферменту антиоксидантної системи. З таблиці 9 випливає, що активність супероксидисмутази уплазмі крові донорів (контроль) складає (6,8 ± 0,3) ум. од./мл. У хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації, вона знизилась на 42,4 %. Поєднане ендолімфатичне введення обох антиоксидантів підвищило активність ферменту в крові на 30,5 %.

Поєднане ендолімфатичне введення обох антиоксидантів стримувало ініціювання гострим гнійно-запальним процесом придатків матки і тривалий вплив малих доз радіації вільних радикалів. Це підтверджується зниженням вмісту МДА і ДК у крові на 22,2 і 40,2 % (табл. 24, діаграма 5).

Введення мало вплив на тіолдисульфідну рівновагу. У цьому випадку відзначали достовірне зниження дисульфідних груп на 41 %. Вміст сульфгідрильних груп в обох біосубстратах зростав, однак статистично виявлена різниця була несуттєвою.

Поєднане використання препаратів знижувало активність ферментів у сироватці крові. Частково активність АлАТ зменшилась із (4,63±0,13) до (2,17±0,07) мкмоль/(г·л) або в 2 рази, а АсАТ і лужної фосфатази, відповідно, в 1,6 і 1,5 раза.

Результатинашихдослідів показали, щоендолімфатичне введення аскорбінової кислоти й есенціале є ефективним засобом корекції процесів перекисного окиснення ліпідів. По-перше, під їх впливом не відбувається значне підвищення активності ферментів у сироватці крові. По-друге, не спостерігають різкого підсилення перекисного окиснення ліпідів, яке має місце при тривалому впливі малих доз