Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки

Книги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки

Сторінка 2

Впродовж останніх років дослідженнями було встановлено, що лімфа, яка повільно рухається по лімфатичних шляхах, потрапляє в крайовий синус лімфатичного вузла по деяких аферентних судинах, а звідти через лімфатичну судину надходить в єдину еферентну судину. Об’єм синусів більший, ніж просвіт відвідних судин. Це обумовлює сповільнений рух лімфи і свідчить про можливість реального накопичення медикаментозних препаратів, які введені ендолімфатично.

Потрапляння лімфи, яка інактивована в синусі лімфатичного вузла, через еферентну судину в грудну лімфатичну протоку і далі у кров, без сумніву, може сприяти зменшенню ендогенної інтоксикації організму. Накопичення антибіотика чи антиоксиданта в крайових синусах може мати пригнічувальну дію на запальні процеси безпосередньо увогнищі запалення. Цьому сприятиме ретроградний потік лімфи, яка насичена концентрованими розчинами антибіотиків чи антиоксидантів (Р.Т. Панченков, Ю.С. Выренков, И.В. Ярема и др., 1984).

Таким чином, ендолімфатичний спосіб введення медикаментів при гострому гнійному процесі придатків матки може підсилювати їх дію. Цілком імовірно, що за допомогою патогенетично спрямованих інфузій через лімфатичну систему можна попередити і призупинити розвиток запальних процесів при гострому запаленні придатків матки, що сприятиме покращанню результатів лікування.

Методика ендолімфатичного введення лікарських препаратів

Для ендолімфатичного введення медикаментозних препаратів використовуютьметодикумікрохірургічної катетеризації периферичної лімфатичної судини на тильній поверхні стопи, розроблену І.В. Яремою зі співавторами (у 1995 р. була модифікована). При катетеризації колекторної периферичної лімфатичної судини використовуються мікрохірургічний інструментарій, поліетиленові катетери, діаметр яких повинен відповідати діаметру лімфатичної судини, а також збільшувальна оптика. Як правило, використовуються спеціальні збільшувальні окуляри або операційний мікроскоп ОМ-2, призначений для проведення мікрохірургічних операцій під візуальним контролем і для фотографування окремих моментів операції (рис. 13).

Катетеризацію лімфатичної судини здійснюють в 1-му чи 2-му плеснових проміжках на тильній поверхні стопи. Перед початком катетеризації хворому підшкірно вводять 0,1-0,2 мл суміші 2 % розчину метиленової синьки та 1 % розчину нікотинової кислоти у

Рис. 13. Схема етапів катетеризації лімфатичної судини на тильній поверхні стопи: 1 – лімфатична судина взята на тримач; 2 – кінцевий вигляд катетеризованої лімфатичної судини із введенням в неї лікарського препарату.

співвідношенні 1:1. Введена підшкірно синька розподіляється по лімфатичних судинах, зафарбовуючи їх.

Наявність у суміші нікотиновоїкислотивикликає дилатацію лімфатичних судин, сприяючи кращій візуалізації. Ефективнезафарбуваннямагістральної колекторної лімфатичної судини відбувається через 6-8 хв. Після цього з поперечного розрізу шкіри на рівні головок І-ІІ плеснових кісточок у підшкірній клітковині відпрепаровуютьзафарбованулімфатичну судину і виділяють її на протязі 1,5-2 см. Стінку судини надрізають і в просвіт в антиградному напрямі вводять тонкий поліе