Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків маткиКниги / Вибір оптимальних методів лікування гінекологічних захворювань у жінок, які перебували під впливом малих доз радіації / Теоретичні основи та практичне використання ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків маткиСторінка 6
Постійний динамічний контроль за бактеріальною флорою внутрішніх геніталій жінки дає можливість збільшити дозу для ендолімфатичного введення препарату, що дозволяє попередити ускладнення, викликані інфекцією цих органів.
Ендолімфатична антиоксидантна терапія у комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки
Проблема проведення антиоксидантної терапії в умовах клініки при екстреній гінекологічній патології полягає в обмеженій кількості медикаментозних засобів, придатних для введення у кров та лімфатичне русло. Для парентерального застосування з цією метою найбільш поширеними є розчин аскорбінової кислоти (Acidum ascorbinicum) і есенціале (Essentiale). У вітчизняній та зарубіжній літературі немає повідомлень проендолімфатичне введення цих препаратів з метою потенціювання їх антиоксидантної дії у хворих з активованими процесами перекисного окиснення ліпідів.
Висока біологічна активність аскорбінової кислоти є провідною умовоюїхбагатосторонньоїдіїнаорганізм. Особливуувагупривертає вивчення протекторних властивостей цього препарату при ендолімфатичному введенні у хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатківматки, якіперебувалипідтривалоюдієюмалих дозрадіації.
Для вивчення захисних властивостей аскорбінової кислоти та есенціале при ендолімфатичному введенні і їх впливу на процеси перекисного окиснення ліпідів ми провели дослідження у 56 хворих із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки. Із них 45 пацієнток перебували під тривалим впливом радіації (І основна група) і 11 – не перебували під впливом радіації (ІІ контрольна група).
Аскорбінову кислоту вводили 22 хворим ендолімфатичним шляхом по 10 мл 5 % розчину при проведенні комплексної консервативної терапії, у процесі передопераційної підготовки та у післяопераційний період. Одержані результати порівнювали з вихідним рівнем і контролем (донори). Отримані дані свідчать про протекторну дію аскорбінової кислоти на процеси перекисного окиснення ліпідів у хворих із гострими гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (табл. 20).
Введення хворим цього антиоксиданта позитивно вплинуло на активність ферментів усироватці крові. Так, активність АлАТ, АсАТ і лужної фосфатази після ендолімфатичного застосування аскорбінової кислоти незначно знижувалася і була, відповідно, на 46, 45 і 35,5 % нижчою, ніж у вихідному рівні (табл. 21).
У зв’язку з вираженою інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів ужінок із гнійно-запальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом радіації, вивчали ефективність ендолімфатичного використання есенціале при його вклю
Таблиця 20
Вміст ДК, МДА, S-H і S-S-груп у крові жінок із гострими гнійнозапальними захворюваннями придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації, при застосуванні ендолімфатичного введення розчину аскорбінової кислоти (М±m)
Біохімічні показники |
Контроль (донори) | До проведення курсу ендолімфатичної терапії аскорбіновою кислотою (вихідний фон) | Після проведення курсу ендолімфатичної терапії аскорбіновою кислотою |
Малоновий діальдегід, мкмоль/л |
5,45 ± 0,64 | 8,65 ± 0,79* | 7,1± 0,84* |
Дієнові кон’югати, мкмоль/л |
39,25 ± 1,45 | 59,3 ± 1,25* | 46,5 ± 0,91* |
S-H-групи, мкмоль/л |
22,2 ± 0,44 | 18,34 ± 1,05* | 19,85 ± 1,25* |
S-S-групи, мкмоль/л |
1,65 ± 0,22 | 2,75 ± 0,33* | 2,16 ± 0,29* |