Запальні захворювання щитоподібної залози

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання щитоподібної залози / Запальні захворювання щитоподібної залози

Сторінка 6

Лікування

Хірургічний метод - єдиний засіб лікування інвазивного фіброзного ти-реоїдиту Ріделя. Методом вибору знеболювання при операціях з приводу зоба Ріделя є ендотрахеальний наркоз. Доступ до щитоподібної залози загальноприйнятий. Під час операції уточнюють діагноз. При інвазивному фіброзному тиреоїдиті Ріделя макроскопічно спостерігається зрощення м'язів шиї із зовнішньою капсулою щитоподібної залози, а останньої - з тканиною залози, як і при злоякісній пухлині. Тканина залози надзвичайно щільна, сірого, з рожевими осередками кольору, на розрізі гомогенна, нагадує хрящ. При II-III стадіях виражений екстракапсулярний фіброз, який спаює залозу з навколишніми органами і тканинами. Для встановлення остаточного діагнозу і визначення об'єму оперативного втручання обов'язковим є проведення інтра-операційного гістологічного дослідження.

При зобі Ріделя з метою усунення компресії трахеї було запропоновано такі операції: резекція перешийка з прилеглими до нього сегментами часток, резекція ураженої ділянки щитоподібної залози. Після економних резекцій виникають рецидиви захворювання, до того ж при інтраопераційному гістологічному експрес-дослідженні не виключена помилка, тому є багато прибічників розширених операцій - повного видалення ураженої тканини щитоподібної залози (або екстрафасціальної тиреоїдектомії) з висіченням прирослих до залози претиреоїдних м'язів і навколишніх рубців. Такі операції виправдані з онкологічних міркувань, але відсоток ускладнень досить високий.