Токсичний зобСторінка 1
Токсичний, або тиреотоксичний, зоб - це захворювання щитоподібної залози, яке характеризується гіперпродукцією тиреоїдних гормонів і стійким збільшенням їх вмісту в сироватці крові. Патологічний стан організму, зумовлений підвищенням рівня у крові гормонів залози, називають тиреотоксикозом. Залежно від характеру збільшення щитоподібної залози розрізняють: дифузний токсичний зоб, вузловий токсичний зоб, тиреотоксичну аденому щитоподібної залози. Ознаки тиреотоксикозу можуть бути також при автоімунному тиреоїдиті, раку щитоподібної залози, гормонально активній аденомі гіпофіза, безконтрольному прийманні тиреоїдних гормонів.
Дифузний токсичний зоб відомий у літературі як хвороба Базедова, а також Грейвса, Парі, Флаяні, тиреотоксикоз. Це нейроендокринне й автоімунне захворювання, яке зумовлене стійкою надмірною секрецією тиреоїдних гормонів ди-фузнозбільшеною щитоподібною залозою, що призводить до порушення всіх видів обміну речовин і енергії, а також функцій різних органів і систем людини. На дифузний токсичний зоб частіше хворіють жінки віком 20-40 років. Співвідношення хворих на дифузний токсичний зоб жінок до чоловіків - 9:1.
Етіологія і патогенез
Доведено, що дифузний токсичний зоб є органоспецифічним, автоімунним, генетично обумовленим захворюванням, яке характеризується появою автоантитіл до рецепторів плазматичних мембран тиреоцитів. Ці автоантиті-ла називають тиреостимулювальними імуноглобулінами. Пусковими факторами даного захворювання вважають психічну травму, постійне емоційне напруження, інфекційні хвороби, інтоксикації, дисфункцію інших ендокринних залоз і т. ін. Часто хвороба зустрічається в одній родині, що вказує на генетично зумовлену схильність організму до тиреотоксикозу.
Патогенез дифузного токсичного зоба складний і остаточно не з'ясований (мал. 10.6). Серед етіологічних факторів особливе значення мають імунологічні порушення.
У крові хворих на дифузний токсичний зоб виявляють тиреостимулювальні імуноглобуліни тривалої дії - ЬАТБ і ЬАТБ-протектор, а також антитіла до інших тиреоїдних антигенів - тиреоглобуліну, мікросомальної фракції тирео-цитів, тиреоїдної пероксидази. Можливо, дане захворювання розвивається внаслідок первинного дефекту імунного нагляду з дефіцитом супресорів Т-лімфоцитів і проліферації забороненого клону хелперів Т-лімфоцитів. За безпосередньої участі останнього В-лімфоцити і плазматичні клітини синтезують тиреостимулювальні імуноглобуліни. Взаємодія цих імуноглобулінів (антитіл) з антигеном мембран тиреоїдного епітелію призводить до ефекту, подібного до дії ТТГ, тобто зумовлює посилення синтезу і секреції тиреоїдних гормонів та гіпертрофію щитоподібної залози.
Багатовузловий тиреотоксичний зоб виникає частіше у жінок, тиреотоксикоз при цьому має вторинний характер. Тиреотоксична аденома - це надмірно функціонуючий вузловий зоб (здебільшого поодинокий вузол) з розвитком явищ тиреотоксикозу. Особливістю гіперфункціонуючої тиреоток-сичної аденоми є підвищена секреція тиреоїдних гормонів незалежно від секреції ТТГ. Механізм цього явища остаточно не вивчено. Для розвитку тиреотоксичної аденоми потрібно від 3 до 7 років.
Значне і тривале збільшення рівня Т3, Т4 в організмі людини призводить до: окиснювальних процесів у тканинах, порушення всіх видів обміну речовин, діяльності центральної нервової системи, серця, печінки, інших органів.
Патоморфологія
При первинному дифузному токсичному зобі залоза рівномірно збільшена, м'яко- або щільноеластичної консистенції, для неї характерна багата васкуляризація, на розрізі тканина повнокровна, соковита, сіро-рожевого кольору. Мікроскопічні зміни щитоподібної залози полягають головним чином у розростанні епітелію у фолікулах та їх поліморфізмі. Колоїдна маса фолікулів стає більш рідкою, утворюються вакуолі над епітеліальними клітинами. Циліндричний фолікулярний епітелій формує розростання. У тканині щитоподібної залози часто зустрічаються лімфатичні фолікули. Раніше існуючий еутиреоїдний дифузний або вузлуватий зоб може зазнати відповідних морфологічних змін - базефікуватись. Величина, форма і консистенція щитоподібної залози бувають різними. Тиреотоксична аденома здебільшого невеликого розміру - 2-2,5 см у діаметрі. Гістологічно аденома складається з невеликих фолікулів, вистелених гіперплазованим епітелієм.