Практична стоматологіяМатеріали / Практична стоматологіяСторінка 7
Проникнувши в організм, ВІЛ здатний розмножуватися практично у будь-яких клітинах тканин організму, викликаючи його загальне ураження. Ступінь ураження клітин різний.
Перші прояви СНІДу після інфікування можливі тільки в порожнині рота. Прояви СНІДу в порожнині рота досить різноманітні, що викликає труднощі в їх систематиці.
За частотою найпоширеніші захворювання СОПР розподіляються так: кандидоз (88%), герметичні ураження (11-17%), ксеростомія (19-28%), ексфоліативний хейліт (9%), виразки (7%), десквамативний глосит (6%), волосяна лейкоплакія (5%), саркома Капоші (від 4 до 50%), гемографії.
На основі результатів епідеміологічний досліджень установлені групи ризику: гомосексуалісти, повії, хворі на наркоманію, гемофілію, новонароджені діти жінок, хворих на СНІД, а також особи, що мешкають в ендемічній зоні, медперсонал. За даними Американської асоціації дантистів, лікарі-стоматологи посідають 2-ге місце серед представників інших медичних професій за небезпекою зараження на СНІД.
Зважаючи на можливість контакту лікарів-стоматологів із хворими на СНІД чи вірусоносіями, їх рекомендують такі застережні заходи:
- одержання інформації про можливі фактори ризику у хворого;
- антисептичне оброблення шкіри рук і робота в гумових рукавичках;
- застосування (по можливості) інструментів, матеріалів та голок разового використання;
- бездоганна стерилізація і дезинфекція матеріалів: що використовуються повторно.
Спеціалісти свідчать, що адекватні засоби профілактики дають можливість уникнути інфікованості ВІЛ навіть у разі роботи з групою ризику. Тому особистий захист має здійснювати увесь медичний персонал (застосування гумових рукавичок, спеціальних окулярів, пластикових масок, спец халатів та шапочок).
Хворі, у яких захворювання СОПР (вищеперечислені) протікають атипово і є ще 6 ознак, які характерні для хворих на СНІД (поліаденія, наявність субфебрильної температури, хронічної діареї, втрати ваги, наявність хронічних гнійничкових процесів, наявність пневмонії невідомої етіології), підлягають обов’язковому обстеженню на вірусоносійство.
ТУБЕРКУЛЬОЗ
Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу (паличкою Коха). Вона потрапляє в СОПР гематогенним, лімфогенним або екзогенним (повітряно-крапельним чи аліментарним) шляхом, зумовлюючи первинні та вторинні прояви інфекції.
На СОПР туберкульоз проявляється головним чином вторинно у 1% хворих (як наслідок туберкульозу легень, суглобів, шкіри) у вигляді туберкульозного вовчака, міліарно-виразкового туберкульозу і надзвичайно рідко – коліквативного туберкульозу (скрофулодерми).
Лікування туберкульозних уражень СОПР стоматолог проводить на фоні загальної терапії, призначеної фтизіатром. Санація ротової порожнини, усунення травмуючи чинників, лікування зубів та патології пародонта є обов’язковою умовою місцевої терапії туберкульозних уражень слизової оболонки. Застосовують антисептичні, некролізуючі засоби, специфічні протитуберкульозні препарати – ізоніазид, фтивазид, салюзид, метазид; знеболювальні препарати та засоби, що поліпшують репаративні властивості тканин.